Длина торгового пути от пекина к низовьям ганга !

Длина великого шёлкого пути равна 70000 км.

Собщими чертами все обстоит намного легче, чем с отличиями, т.к. возрожденные игры практически полностью отличаются от античных. ну, к общим чертам можно отнести то, что это спортивные состязания в силе,ловкости,выносливости. также известен тот факт, что в древней греции все военные конфликты прекращались на время игр, в общем-то,это должно быть и сейчас, но я в этом почему-то не уверена (взять хотя бы майдан). атлеты долго готовятся к олимпийским играм, и победа на них приносит (и приносила) огромный почет победителям. а теперь по пунктам все отличия: 1. античные олимпийские игры проходили только в олимпии, а столица новых игр каждый раз выбирается заново 2. в древних играх могли участвовать только свободные эллины, а в современных - кто угодно 3. в современных играх могут участвовать женщины, в древних - только мужчины 4. в древней греции не существовало зимних олимпийских игр 5. виды состязаний античных и современных игр различаются 6. в древности победителя игр награждали лавровым венком, победителя современных - медалью 7. античные олимпийские игры длились примерно неделю, современные - две недели 8. точно не знаю, то античные игры проходили явно чаще, чем раз в четыре года 9. древнегреческие атлеты выступали голышом, специально для современных участников игр современные костюмы из лучших материалов 10. античные олимпийские игры имели также религиозное значение, современные официальные церемонии, например открытия и закрытия игр, никак не связаны с религией.

Приблизно в 1850 році на чолі повсталих став сільський вчитель Хун Сюцюань. Повстанці оголосили про створення держави Тайпін (тобто держави великого, або «загального», благоденства). Тому і повстання, яке прийняло характер селянської війни, стали іменувати Тайпінським.

            До кінця 1851 в тайпінській армії було вже більше 50 тис. чоловік. Тайпіни займали одне місто за іншим, область повстання розширювалася. Виникло навіть тайпінський уряд зі столицею в Нанкіні. Він видавав закони, покликані полегшити становище селян.

Разом з тим зі своїми противниками Тайпін розправлялися виключно жорстоко, навіть коли обстановка не вимагала цього. Займаючи міста, Тайпін знищували багато історичних пам’ятників і давні релігійні книги. Але це не було безглуздим варварством. Справа в тому, що Тайпін сповідували власну релігію, близьку до християнства. Тому вони безжалісно руйнували все, що, на їхню думку, не відповідало їх вірі.

           Тайпін проголосили своїми цілями повалення маньчжурської династії і ліквідацію засилля великих феодалів. Це досить довго забезпечувало їм підтримку народних мас. Але фанатичне прагнення тайпінів жорстко контролювати всі сфери життя поступово скорочувало ряди їхніх прихильників.

            Європейські держави в період успіхів повстанців прагнули налагодити контакти з ними. Уже в 1853 р посланці Великобританії, Франції та США побували в Нанкіні і домовилися з тайпінами про умови ведення торгівлі. Але в міру того як тайпінський рух слабшав, європейці розуміли, що можуть отримати більше вигод у Китаї за до сили.  

             У червні 1856 Ян Сюцін був убитий змовниками. Тоді ж в Нанкіні відбулися бої, в ході яких загинуло кілька десятків тисяч тайпінів і їх супротивників.

             У 1856-1860 рр. розгорілася друга «опіумна» війна. Англійці знову відправили в Китай свої кораблі з десантами. Правда, значну їх частину довелося повернути до Індії, де йшло сіпайське повстання. Але англійців підтримали французи, також направивши до Китаю свою ескадру. Основні військові дії велися на північ від держави тайпінів, і повстанці в них майже не брали участь.

            У листопаді 1861 в Пекіні відбувся державний переворот.

До влади прийшов наслідний принц Гун, який звернувся за підтримкою до англо-французьких військ. З їх до Гун в 1862-1864 рр. остаточно розгромив тайпінів і ліквідував їх державу. З тайпінами розправилися вкрай жорстоко, тільки при занятті Нанкіна (липень 1864) було перебито більше 100 тис. осіб. Однак окремі загони тайпінів продовжували опір до 1866.

Объяснение: