Сформулируйте 10 противоречий между и германией, сохранившихся после заключения договора о ненападении от 23 августа 1939 года?

Во- первых между   и  финляндией состоялась война в 1939 году которая  послужила серьезным подрывом дипломатических отношений между и  германией ,во- вторых гитлера настораживали отношения между и западными странами( францией великобританией сша и т.д) так как гитлер с самого начала готовил нападение на , тем самым устраивая провокации на границах он хотел чтобы именно расторгнув пакт развязала войну, в результате чего и возникают другие разногласия.

  «грамота на права и выгоди містам російської імперії»  — законодавчий акт  російської імперії, який видала 2 травня (21 квітня) 1785 імператриця  катерина ii. грамота на загальнодержавному рівні визначила правовий статус  міст  і населення в них. її чинність поширювалася на  лівобережну україну  та  слобідську україну. поділялася на розділи (зокрема, про соціально-економічне становище міст, про права та обов'язки городян  — «общества градского», про юридичний статус  міщан) та пункти. за містами затверджувалися  герби, закріплювалися всі законно набуті угіддя, річки, озера, промисли тощо. згідно з грамотою міські жителі поділялися на 6 розрядів. містом керувала «общая градская дума» (див.  міська дума). місцевій владі дозволялося будувати промислові підприємства, засновувати школи, влаштовувати щотижневі торги і щорічні  ярмарки, утримувати та передавати в оренду корчми і харчевні. чітко визначалися функції  магістратів, насамперед: турбота про потреби міста, ведення обліку новобудов, придбаних земель і т.  ін. водночас магістрату заборонялося встановлювати додаткові податки та вимагати від городян виконання надмірних повинностей. право бути городянином визначали 26 пунктів, але «справжніми міськими обивателями» могли вважатися лише ті, хто мав нерухому власність у місті (будинок або землю). переважно ними ставали ремісники, купці,  дворяни, урядовці, представники духовенства. їх записували відповідно до їхнього  стану  в ті чи інші графи міської книги. до городян не записували селян навіть тоді, коли ті мешкали в місті, мали тут власні будинки, займалися торгівлею чи промислами. грамота в першу чергу передбачала зміцнення економічних і соціальних позицій  патриціату, подальшу соціальну диференціацію міськ. жителів.

Про особенности культуры xiv-xvi веков. строительство различных храмов. также развитие грамотности и письменности ( в новгороде нашли берестяные грамоты 14в.) появление живописи (иконопись) на с-в руси (14-15века). феофан грек, андрей рублев.  после ордынского ига иван 3 решает отстроить соборы и кремль. аристотель фиоравенти (итальянский архитектор) строит успенский собор, алевиз новый строит архангельский собор, а псковские мастера благовещенский собор. также в 15в. на территории кремля строят грановитую палату, и как раз в 15 веке образовывается ансамбль соборной площади. строят более мощную крепость снаружи старой. продолжает развиваться каменное зодчество. основное: иконопись и развитие каменного зодчества.