За какую провинность коренные жители тайги и тундры могли раздеть человека донага, привязать его к дереву и оставить на съедение комарам?

Коренные жители тайги и тундры всегда помнили, что природа — мать всего сущего, животворящий источник. неуважительное отношение к природе, осквернение ее человеком было чревато большими . особенно почитались земля, вода, деревья. у сибирских аборигенов плюнуть в реку считалось непростительным кощунством . человек, срубивший кедр, чтобы обобрать шишки, становился объ­ектом всеобщего презрения. бывали случаи, когда за подобные проделки виновных тут же, на месте преступления, вешали на первой попав­шейся лесине, раздетыми донага привязывали к деревьям и оставляли в таком положении на съедение комарам и муравьям. особенной суровостью и жестокостью в этом отношении отличаются остяки.

Правление николая ii было ознаменовано развитием россии и одновременно  ростом в ней социально-политических противоречий,революционного  движения, вылившегося в  революцию 1905—1907 годов  ифевральскую революцию 1917 года; во внешней политике  —  экспансией  надальнем востоке,  войной с японией, а также участием россии в военных блоках европейских держав и  первой мировой войне. николай ii отрёкся от престола в ходе февральской революции 1917 года и находился вместе с семьёй под арестом в царскосельском дворце. летом 1917 года по решениювременного правительства  был вместе с семьёй отправлен в ссылку в  тобольск, а весной 1918 года перемещёнбольшевиками  в  екатеринбург, где в июле 1918 года был  расстрелян  вместе с семьёй и приближёнными.

Первісні збирачі та мисливці. вчені вважають, що предками перших людей були мавпи, які під впливом зов­нішніх причин — клімату, боротьби за виживання, пра­ці — поступово набули людських рис. перші предки людини жили в теплих краях. наприклад, у східній африці вони з'явилися більше 2 млн. років тому, їх називають ще первісними людьми. ці люди не вміли розмовляти і спілкувалися один з од­ним за різноманітних звуків. мозок у них був розвинутий краще, ніж у мавпи, але, звичайно, не так, як у сучасної людини. первісні люди не могли вижити поодинці, тому об'єд­нувалися у невеликі групи — первісні стада. шукаючи їжу. вони збирали їстівні плоди, трави, корені, комах, тобто займалися збиральництвом. люди не знали металів: необ­хідні їм ножі, сокири, рубила — примітивні знаряддя пра­ці — виготовляли з каменю або за каменю, тому час, коли вони жили, називають кам'яним віком. уміння виготовляти знаряддя праці було головною ознакою, яка відрізняла людину вмілу від тварин. згодом людина навчилася користуватися вогнем. це була справді велика подія. люди почали готувати їжу на багатті, на вугіллі пекти м'ясо, яке було смачнішим і поживнішим від сирого. вогонь зігрівав їх холодної ночі, розга­няв морок, відлякував диких звірів. за вогню первісні люди зробили ще один важливий крок до виходу зі світу тварин. поступово люди освоїли холодні регіони європи та азії. у більш суворому північному кліматі їм знадобилися на­дійні житла-укриття на випадок негоди, для захисту від вітрів і морозів. люди почали селитися в печерах або збу­дованих ними землянках і куренях. стіни куренів вони вкривали шкірами великих тварин, як це роблять сьогодні деякі північні народи. шкіри тварин стали також першим одягом людини. у холодних краях первісні люди не могли прогодувати­ся лише збиральництвом. найважливішим заняттям стало полювання. з його розвитком з'явилася і перша зброя — спис — довгий загострений дрючок із дерева. пізніше до нього почали прив'язувати кам'яне вістря. зі списами по­лювали на звірів, а для риболовлі застосовували кістяний гарпун — короткий спис із гострим кістяним наконечником. черговим винаходом людей були лук і стріли. це умож­ливило впольовувати тварин і птахів з великої відстані, завдяки чому у людей з'явилося більше їжі. приблизно 40 тис. років тому людина стала схожою на сучасну. вчені називають її «людиною розумною». «люди розумні» жили вже не первісними , а родовими абщинами. що це означає? в общині всі бли­зькі і далекі родичі вважалися однією великою сім'єю. там діяв звичай: один за всіх, усі за одного. спільними були житло, запаси дров і їжі, кістки і шкури тварин. на чолі родових общин стояли досвідчені люди — старійшини. декілька родових общин складали плем'я, яке очолювала рада старійшин. у цих колективах провідна роль належала жінкам. вони готували їжу, зберігали вогонь, народжували дітей і цим забезпечували продовження роду. форму родового об'­єднання, в якому жінці належить провідна роль, в науці називають матріархатом (з грец. «влада матері»). суспільну організацію у вигляді родових об'єднань нази­вають родовим ладом. цю стадію розвитку пройшли у своїй історії усі народи землі. наших предків у житті підстерігало чимало небезпек, вони бачили навколо себе багато незрозумілого, загадко­вого. чому блискає блискавка і гримить грім? чому вліт­ку жарко, а взимку холодно? чому сняться сни і вмира­ють люди? виникла віра, що в кожній людині, у будь-якому пред­меті чи явищі природи живуть надприродні істоти — душа і духи. душа залишає тіло людини під час сну. вона зустрі­чається з душами інших людей, а сплячому про це сняться сни. первісні люди вірили, що душі предків продовжують жити в далекій «країні мертвих», що душа людини інколи може переселитися у тварину або якийсь предмет, а дух тварини або предмета — у людину. людина в цьому випад­ку ставала «перевертнем». духи тварин, предметів і явищ могли бути добрими і злими. наймогутніших духів, старших над іншими, люди називали богами. до них зверталися з молитвою — про­ханням про удачу в справах. а щоб боги не відмовляли, їм робили пожертви. люди виготовляли з різних матеріалів зображення богів і духів, щоб молитися до них і приноси­ти жертви. такі зображення називають ідолами. вірування первісних людей у чаклунство, перевертнів, у духів і богів, наявність у людини душі та її життя після смерті називаються релігійними.