Первая страна, где началось явления "реформация"?

средневековье принято делить на три периода: раннее, высокое и позднее. раннее средневековье началось с падения западной римской империи в v веке нашей эры и закончилось в x веке. раннее средневековье характеризуется тем, что в этот период только складывались феодальные отношения и существовало большое количество родоплеменных языческих народов на территориях, не принадлежавших римской империи (в скандинавии, восточной европе, на руси). высокое (также зрелое или среднее) средневековье началось в x веке и закончилось в конце xiii века. это был период полностью сформировавшихся феодальных отношений со всеми их признаками, такими, как ленно-вассальная система (феодальная лестница), рыцарская конница. в этот период в европе уже практически везде доминировало христианство, единственным языческим анклавом оставалась литва. наконец, позднее средневековье охватывало xiv-xv века; конец этого периода совпал с началом эпохи возрождения в ряде европейских государств. при этом среди нет согласия, для какой страны какой век считать концом средневековья или началом возрождения.

Початком революційної бурі стали події 9(22) січня 1905 р. в Петербурзі. В цей день за наказом уряду була розстріляна мирна демонстрація робітників, які разом з сім'ями йшли до Зимового палацу з метою передачі цареві петиції про свої нужди. Страшна звістка про криваву розправу над учасниками демонстрації облетіла всю країну, викликавши глибоке обурення трудящих. Лозунг "Геть самодержавство!" став головною політичною вимогою всього багатонаціонального пролетаріату Росії

З перших днів революції соціал-демократичні організації України розгорнули велику агітаційно-пропагандиську роботу в масах-проводили нелегальні сходки, масовки, збори, закликаючи  робітників до організації демонстрацій і мітингів протесту, до  загального політичного страйку на знак солідарності з петербурзьким пролетаріатом. Скрізь поширювались листівки, присвячені подіям 9 січня.

Під впливом масової агітації і звісток про події "кривавої неділі" робітничий клас України активно включався у загальноросійский революційний рух. Уже 12 січня в Києві застрайкували робітники Південноросійского машинобудівного заводу (нині "Ленінська кузня"), заводу Гретера і Криванека (нині "Більшовик"). Незабаром страйк перекинувся й на  інші підприємства. Протягом січня  страйкували також робітники Катеринослава, Кам'янського , Горлівки, Юзівки, Єнакіево, Маріуполя, Житомира, Бердичева.Скрізь робітничі страйки супроводжувались мітингами та  демонстраціями на знак протесту проти злочинств царизму.

У лютому-березні страйковий рух продовжував наростати, втягуючи в революційну боротьбу нові верстви робітничого класу. В деяких місцях Донбасу відбулися криваві сутички між страйкуючими і царськими військами.

Слідом за робітничим класом виступило й селянство. Перший великий селянський виступ на Україні мав  місце на Чернігівщині. В ніч на 22 лютого селяни Глухівського повіту розгромили цукрорафінадний завод і маєток цукрозаводчика-мільйонера Терещенка на хуторі Михайлівському. Далі селянський рух поширився на інші губернії. Всього протягом січня-березня на Україні відбулося близько 140 селянських виступів.