Покровителями каких знаний считались боги: посейдон, зевс, аид, гера, артемида, аполлон, афина, афродита, деметра, дионис, гефест, гермес, арес? нужно!

Поссейдон-вода,зевс-гром,аид-подземное царство, ге ра очаг,артем ид а охота,апполон-небо,афина-война,афродита-красота,дионис-вино,гефест-ремесло

Насколько я знаю

Если это то, что надо, то вот: освіта і культура на поділлі в епоху феодалізму розвивались у несприятливих умовах. польсько-шляхетський гніт, безперервні спустошливі турецько-татарські напади гальмували їх поширення. тільки у другій половині xviii ст. тут виникли масові парафіяльні школи, а в першій половині xix ст.— кам’янець-подільська  і теофіпольська гімназії, меджибізьке і полонське повітові училища, кам’янець-подільський дівочий пансіон, духовні училища і парафіяльне училище в с. приворотті ушицького повіту. важливими осередками освітньої роботи були братства. в кінці xvi — на початку xvii ст. вони з’явилися в багатьох містах поділля. у кам’янці-подільсько-му таке братство створюється у 1589, у сатанові — 1590, меджибожі — 1621, летичеві — у 1642 роках. братства брали активну участь у боротьбі проти посилення польсько-шляхетського гніту, національних та релігійних утисків. водночас вони розгортали культурну діяльність: відкривали школи при церквах, друкарні, засновували притулки для старих, хворих і дітей-сиріт, медичні заклади тощо. помітний слід у громадському житті краю залишили перші друкарні. в пановецькій друкарні кам’янець-подільського повіту, заснованій 1601 року, надруковано 7 книг догматично-полемічного змісту, спрямованого проти католицизму. у 1611 році друкарню розгромили єзуїти, а видання її спалили. 1792 року почала діяти друкарня в м. миньківцях ушицького повіту, в якій надруковано польською мовою «іліаду» гомера, «гамлет» шекспіра та інші художні твори. у кам’янець-подільській друкарні, організованій в кінці xviii ст., з 1838 року друкувалася газета «подольские губернские ведомости». в умовах найжорстокішого соціального й національного гноблення народні маси поділля розвивали народну творчість у різних галузях матеріальної й духовної культури та побуту. у xv—xvi ст. на поділлі були поширені пісні, які відображали боротьбу народних мас краю проти турецьких і татарських загарбників: «славна була в побережу», «із-за гори, гори, з темненького лісу», «да йшли турки з татарами» й інші. протягом xvii — першої половини xix ст. широку популярність серед населення поділля здобули пісні, які надихали народні маси на боротьбу за соціальне і національне визволення. серед них: «ой, у городі могильові», «славна стала та кравчина» (про северина наливайка), «чи не той то хміль», «гей, не дивуйте, добрі люди» (про богдана хмельницького та максима кривоноса), «ой, з-за гори високої» (про данила нечая), «ой, морозе, морозенку», «ой, з города з немирова» (про жванецьку битву), «годі, коню, в стайні спати» (про семена палія), «годі, годі, козаченьки, в обозі лежати» (про повстання 1734 року), «за сибіром сонце сходить» (про устима кармалюка). визначним показником мистецької культури були в першій половині xix ст. художні селянські промисли, особливо гончарство. відомими осередками його стали смотрич (кам’янець-подільський повіт), де вироби прикрашалися характерним рослинним розписом — коричневим, зеленим і жовтим по білому тлу — зіньків, івка, калинівка і станіславка (летичівський повіт), вироби яких завдяки високоякісній глині, що після обпалення набувала красивого рожевого відтінку, відзначалися особливою тендітністю і тонкістю форм. орнамент у цих виробах, розписаний в один колір натуральною фарбою «червінню», був , дуже чіткого малюнку. за художнім виконанням багато дослідників зіньківський посуд ставили поряд з античною керамікою. для північно-західної частини поділля характерний ужитковий гончарний посуд ясного черепка з орнаментом, намальованим коричневою фарбою. летичів та меджибіж славилися чорним «димленим» посудом.

По его инициативе на ионических островах было создано свободное государство семи островов под временным протекторатом россии и турции. правительство новой республики семи соединенных островов за освобождение их от неприятеля и восстановление порядка преподнесло федору федоровичу от острова корфу золотую шпагу с алмазами и с надписью: «корфу, избавителю ушакову». покинул ушаков корфу 6 июля. по прибытии с эскадрой в константинополь ф.  ф.  ушаков был удостоен почестей от султана, в том числе ему были дорогой алмазный челенг и пять медных десантных пушек.