Крупнейшие ярмарки дореволюционной россии мологская, нижегородская, ирбитская, успенская, меновническая, кояндинская, верхнеудинская * мологская — крупнейшая ярмарка верхнего поволжья конца xiv — начала xvi веков * макарьевская (у макарьевского желтоводского монастыря; возникла в xvi веке) * нижегородская (заменила макарьевскую с 1817 г. ) * ирбитская (возникла в 30-е гг. xvii века на урале) * успенская (новая ладога) * меновническая (близ оренбурга) * кояндинская (средняя азия) * верхнеудинская — крупнейшая за байкалом ярмарка. проводилась с 1780 года
Sergei Vitalevna
07.12.2020
4. європейська кухня xvi—xvii ст.людина xvi — першої половини xvii ст. ще не зовсім звільнилася від психологічного страху голоду, який переслідував європейців протягом середньовіччя. проте згодом життя стало легшим, а трапеза заможного і простолюдця — смачнішою. урочистий обід у заможного європейця справив би велике враження на нашого сучасника. столи розташовувались у вигляді літери “п”. на чолі столу сідали господар і найбільш шановані гості. на вкритих вишиваними скатертинами столах знаходилися золоті й срібні солонки, соусниці. кожен гість мав свої тарілку, ложку і ніж. звичною для нас виделкою європейці не користувалися. велику двозубу виделку використовували лише для того, щоби взяти м'ясо зі спільного тареля, а далі його їли руками. лише в середині xviii ст. виделка стала предметом загального вжитку. цікаво знати правила доброго смаку в xvi — xvii ст. рекомендували брати м'ясо не всією рукою, а трьома пальцями. а для того, щоб не обпекти руки, потрібно було одягати до обіду рукавички. до речі, правила етикету пропонували не плювати у тарілку, користуватися хусткою для носа, а не рукавом, і не витирати жирних пальців об своє волосся. щонайперше на столі увагу величезна кількість м'яса. під час обіду на стіл подавали до 10 видів страв, приготовлених із м'яса. всі страви готувалися з великою кількістю східних прянощів, які стали доступними європейцям. лише наприкінці xvii ст. захоплення прянощами пішло на спад. як і раніше, звичним напоєм європейців залишалося виноградне вино. проте з xvi ст. у європі почало набувати популярності вживання “палаючих вин” — міцних спиртних напоїв. а втім, зловживання спиртними напоями у країнах європи різко засуджувалося. на десерт подавалися зварені у цукрі фрукти або горіхи. у xvi — першій половині xvii ст. європейці стали споживати багато цукру завдяки його надходженню з колоній у новому світі. для бідних людей цукор став ласощами, а для заможних — звичним продуктом. чільне місце у раціоні європейців займали протягом принаймні 150 днів релігійних постів риба ставала головною їжею людини.селяни та бідні міщани харчувалися набагато скромніше, ніж знать, проте і їхнє меню стало набагато різноманітнішим. під час обіду на їхньому столі були каша, сир, яйця, хліб, олія і тваринне масло, а в свята з'являлись окости й ковбаси. добрим додатком до столу були овочі зі свого городу чи базару, а також ягоди, горіхи і фрукти. у xvi — першій половині xvii ст. харчування більшості європейців поліпшилося. часи середньовіччя, коли голод був звичним супутником більшості населення європи, стали забуватися.