Почему не могло быть богатых и бедных среди охотников на мамонтов

ну вопервых у них небыло понятия бедный и богатый а во вторых они охотились вместе одинакого дабычу делили порвну 

Нині в україні пробують відродити вільний козацький дух. доба козацтва є чатиною героїчного минулого нашого народу. в козацтві проявився волелюбство наших предків, тому ця частина історії нашого народу заслуговує знати про себе більше. козаками себе називали вільні люди-втікачі. свої укріплення козаки будували на дніпровських островах. вони продавали, купували різні товари: рибу, хутро, мед. свої поселення обгороджували укріпленнями з січених колод. звідси й пішла назва січ. оскільки козацькі фортеці будувалися за дніпровими порогами, то місцину назвали запорожжям. потім козаки утворили власну державу – запорозьку січ. туди можна було передати звістку про наближення ворога. охороняли козаки свої володіння навіть з річок. козацьке військо називалося кошем. поділялося воно на загони – курені. на чолі коша стояв отаман, який мав булаву. отамана, писаря, суддю обирали на військових радах. голосували козаки підкиданням шапок угору. довіряють запропонованому – шапки летять угору, ні – то ніхто й не ворухнеться. великий козацький майдан, де збиралася рада, оточували курені, в яких мешкали козаки. вони будувалися дуже легко: з лози, дерев’яних колод, очерету. поряд з січчю завжди стояла церква. одягалися козаки дуже просто. носили сорочки, шаровари, чоботи, свити, жупани. голову голили, залишали тільки оселедець. а ще кожен козак мав вуса. жінки в січ не пускалися. якщо загубив шаблю

С  октября  1814  г .  по  июнь  1815  г .  в  вене  заседал  конгресс  представителей  европейских  держав .  главную  роль  на  конгрессе  играли    император  александр  i ,  канцлер  австрийской  империи  меттерних,  министр  иностранных  дел  кэстлри ,  министр  иностранных  дел  пруссии  гарденберг ,  французский  министр  иностранных  дел  талейран .  враждуя  и  ведя  торг  друг  с  другом ,  они  определяли  основные  решения  конгресса.  целью ,  которую  ставили  перед  собой  руководители  конгресса ,  была  ликвидация  политических  изменений  ипреобразований ,  происшедших  в  европе  в  результате  французской  буржуазной  революции  и  наполеоновскихвойн .  они  всячески  отстаивали  принцип   «легитимизма »,  т .  е .  восстановления   «законных »  прав  прежнихмонархов ,  утративших  свои  владения .  в  действительности  принцип   «легитимизма »  был  лишь  прикрытиемдля  произвола  реакции .