Союз кочевых воинственных племен 5 букв

если бы было 4 буквы можно было бы решить что это: «орда»

но т.к. 5 букв предположу что ответ: гунны

ТРИПІЛЬСЬКА КУЛЬТУРА - це археологічна культура доби неоліту та енеоліту (7000−2750 рр. до н. е.). Ареал розповсюдження: від Карпатських гір до Дністра і Подніпров'я. Охоплює територію Румунії (на північному сході Мунтенії, на південному сході Трансільванії та Бессарабії), Молдови та України. Загальна площа: 350 000 км2. Свою назву отримала на початку ХХ століття за місцем розкопок, які проводив у 1896−1998 рр. тоді ще археолог-аматор, чех за походженням Вікентій (Честослав) Хвойка (Čeněk Chvojka) в околицях містечка Трипілля (нині – село Трипілля Обухівського району Київської області). В Румунії вона відома під назвою "Кукутені" (Cucuteni), що походить від села Кукутень, де в кінці XIX ст. фокльористом Теодором Бурадою були вперше виявлені фрагменти кераміки, а згодом відкрито ціле поселення культури Кукутень.

Над вивченням Трипільської культури в Україні працювало майже 5 поколінь дослідників (Вікентій Хвойка, Вадим Щербаківський, Ярослав Пастернак, Олег Кандиба, Тетяна Пассек, Валентин Даниленко, Микола Шмаглій, Михайло Відейко та ін.) – загалом понад 180 осіб, а бібліографія видань (лише наукових друкованих праць) нині налічує понад 2500 позицій, в тому числі понад 60 монографічних досліджень, опублікованих упродовж останніх 130 років. Численні археологічні колекції виставлені в музеях та нагромаджені в університетах, дослідницьких інститутах та приватних колекціях, наприклад приватному музеї "Платар" (Київ). Найбільші археологічні скарби зібрані у Національному музеї історії України та Археологічному музеї Інституту археології НАНУ. Тут ми можемо побачити чудову кераміку, глиняні фігурки та моделі будинків і храмів. У понад 60 музеях України – у Львові, Одесі, Вінниці, Черкасах та інших містах, у сільських музеях також виставлені старожитності цієї культури. Трипільські колекції нині є в музеях Румунії, Молдови, Польщі (Краків, Варшава, Познань), Великобританії (Лондон), Австрії (Відень).

Объяснение:

Предшественник

Святослав Ростиславич

Преемник

Рюрик Ростиславич

Князь волынский

1170 — 1188[1]; 1188 — 1205

Предшественник

Мстислав Изяславич

Преемник

Святослав Игоревич

Князь галицкий

1188 — 1188

Предшественник

Владимир Ярославич

Преемник

Андраш II

1199 — 1205

Предшественник

Владимир Ярославич

Преемник

Даниил Романович

Князь галицко-волынский

1199 — 1205

Предшественник

-

Преемник

Даниил Романович

Великий князь Киевский[2]

1201 — 1201

Предшественник

Рюрик Ростиславич

Преемник

Ингварь Ярославич

1204 — 1204

Предшественник

Рюрик Ростиславич

Преемник

Ростислав Рюрикович

Рождение

ок. 1150

Смерть

19 июня 1205

Завихост, Королевство Польское

Род

Рюриковичи (Мономаховичи, основатель династии Романовичей)

Отец

Мстислав Изяславич, князь Волынский, Великий князь Киевский

Мать

Агнешка Польская, дочь короля Болеслава III Кривоустого

Супруга

1-я жена: Предслава, дочь киевского князя Рюрика Ростиславича

2-я жена: Ефросинья-Анна.

Дети

(от 1-го бр.) Феодора, жена Василько Владимировича, сына Владимира Галицкого, Олёна, жена Михаила Всеволодовича, князя Черниговского

(от 2-го бр.) Даниил Романович Галицкий - князь Галицко-Волынский, король Руси (с 1254), Василько Романович - князь Волынский

Commons-logo.svg Медиафайлы на Викискладе

Сын волынского, а затем великого киевского князя Мстислава Изяславича и польской княжны Агнешки, дочери Болеслава Кривоустого.

Ранняя биография Править

Польский хронист Винцентий Кадлубек свидетельствует, что Роман воспитывался в Польше при дворе малопольского князя Казимира Справедливого, брата Агнешки, но в то время Казимир не был политически значимой фигурой, вероятнее всего Роман воспитывался при дворе её старших братьев Болеслава Кудрявого или Генриха Сандомирского. Согласно версии О. Головко Роман провёл в Польше около 12 лет, с 1155 года (когда Мстислав Изяславич бежал с семьёй в Польшу) по 1167 год.