Какие государства являлись противниками россии в ливонской войне? укажите 2 государства из 6 предложенных: 1)ногайская орда.2)швеция.3)сибирское ханство.4)речь посполитая.56)венгрия.

Речь посполитая   и швеция

Главной причиной успешных походов армии александра это 1. превосходное ведения боя александра и его командиров 2. македонская армия состояла из гоплитов фалангов и пельтастов а также самое главное это кавалерия(дружественная калерия.подромои.гейтары.фессалийсекая конница). а армия персов состояла из восточной пехоты. колесниц. персидских лучников . и конечно можно сделать вывод почему армия александра побеждала раз за разом. александр македонский великий полководец сын филипа великого объединившего и подчинившего всю македонию и грецию. хоть отношения между отцом и сыном складывались плохо александр всегда восхищался могуществом своего отца. вдохновленный своим отцом и гревнегреческим полкоководцем ахилесом, александр после смерти своего отца ставит перед собой цель покорить весь мир спустя 10 лет он создаёт свою империя унижтожив другую персидскую  империю. всё что сделал александр вдохновляет многих великих людей   наполеона.

Закріплював феодальну власність на землю, передбачаючи й власність на неї селян. Третій статут оформив створення єдиного стану кріпосних селян шляхом злиття закріпачених слуг з іншими розрядами залежних селян.

Договори, як правило, укладаються в письмовій формі. Інколи вимагалася їхня реєстрація в суді та присутність свідків. Найпоширенішими були договори купівлі-продажу, позики, майнового найму. Для забезпечення зобов'язань застосовувалася застава. Право спадщини належало синам, дочки могли одержати не більше четвертини майна у вигляді приданого.

За вмисні злочини винний відповідав повною мірою. Наприклад, за вмисне вбивство злочинець карався смертю, а з його майна стягувалася так звана головщина, також інші видатки, пов'язані з нанесенням матеріальної шкоди. При необережному вбивстві винний звільнявся від покарання, але зобов'язаний був сплатити родичам убитого годовщину. Суд повинен був враховувати й вік злочинця. Так, не несли кримінального покарання неповнолітні особи (за Статутом 1566 — які не досягли 14 років, а за статутом 1588 — 16 років). Кримінальне законодавство знало просту та складну співучасть.

Статут 1588 встановив, що при простій співучасті всі винні повинні були каратися однаково. При складній співучасті злочинці поділялися на виконавців, пособників і підбурювачів. Приховання й недонесення по деяких злочинах також підлягали карі. Наприклад, у випадку державної зради батька повнолітні сини, які знали про підготовку зради, підлягали покаранню.