Почему восточная римская империя смогла прожить на тысячу лет больше, чем западная?

Тут много причин. первая- то что территория восточной римской империи была богаче. это не для кого не секрет. вторая- у границ византии было только одно враждебое государство- парфия и та переживала не лучшие времена, в то время как у границ западой римской империи были сотни тысяч германских враждебных племён. третья причина в том что западой римской империей начали править не слишком умные правители из династии флавиев, а византией правили умные люди из династии цезаря. ещё соседи византии были дружелюбнее и дипломатичнее соседей западой римской империи. перечислять можно много но вот вам 4 главных причины, являющиеся ответом на ваш вопрос

У війні 1904 – 1905 року Японія перемогла Росію.

До цього Росія залишалася її головним суперником на Далекому Сході. Росія була сильніша чим Японія і перемогти її можна було лише за рахунок того, що в середовищі європейських країн були великі розбіжності.

Країна сходячого сонця скористалася цими розбіжностями і за рахунок цього стала самою могутньою державою Далекого Сходу. Завдяки тому, що Японія створила дуже могутній флот, вона могла боротися за вплив у всьому Тихоокеанському регіоні.

Японія хотіла зробити Китай своєю колонією (у Китаї зійшлися інтереси Японії, Росії, Англії).

Прогресивні шари суспільства боролися за проведення реформ. Реформи були проведені невдало.

Починається криза влади, що завершився Сіньхойською революцією. Але революційні шари були занадто слабкими щоб удержати владу.

Чиновники і військові сили імператриці Ци Сі відсторонили революціонерів від влади. Мілітаристські угруповання бороли зі змінним успіхом за владу в Японії. Тим часом Китай усе більше попадав під владу колонізаторів. 1 січня 1912 року Китай стає республікою.

Першим президентом китайської республіки став революціонер Сунь Ятсен. 13 січня того ж року революційні сили (військові, чиновники) змусили Сунь Ятсена відректися від влади. Президентом стає цинський генерал Юань Шукай. Столиця Китаю переноситься в Пекін.

Період 1900 – 1914 року був дуже сильно насичений. У світі проходили кілька воєн (Російсько – Японська 1904 – 1905 р. Італо – Турецька війна 1911 – 1912 р. і Балканська війна 1911 – 1912 р.

II Балканська війна 1913 р. і деякі інші, не настільки значні конфлікти). У цих конфліктах загинула величезна кількість людей. Так само проходило кілька революцій (1905 – Росія, Сінхойська в Японії, Младотурецька в Туреччині й інші).

Чим більше модернізувався світ, тим більше уряди і монархи прагнули до завоювання усе великих і великих територій, що приносили величезний прибуток.

Саме початок ХХ століття підштовхнув Японію до подальшої військової конфронтації з іншими країнами (в першу чергу з СРСР та США), що згодом привело до повного краху японських сподівань на повну світову домінацію.

На сьогодні Японія – держава, яка відкинула свої амбіції на військове і політичне владарювання у світі і зосередила свою увагу виключно на економічному потенціалі. Можливо, початок ХХ століття і подальші події навчили японський народ, як потрібно рухатися вперед, не шкодячи іншим і собі.

Римские провинции расположены по мере их образования.

Сицилия (227 г. до н. э.)

Сардиния и Корсика (227 г. до н. э.)

Дальняя Испания — Бетика (197 г. до н. э.)

Ближняя Испания — Тарраконская Испания (197 г. до н. э.)

Македония (148 г. до н. э.)

Африка (146 г. до н. э.)

Азия (133 г. до н. э.)

Галлия Нарбонская (120 г. до н. э.)

Киликия (92 г. до н. э.)

Крит и Киренаика (75 г. до н. э.)

Понт и Вифиния (74—66 г. до н. э.)

Сирия и Палестина (63 г. до н. э.)

Галлия Лугудунская (52 г. до н. э.)

Белгика (52 г. до н. э.)

Аквитания (52 г. до н. э.)

Новая Африка — Нумидия (46 г. до н. э.)

Египет (30 г. до н. э.)

Иллирик (27 г. до н. э.)

Ахайя (27 г. до н. э.)

Галатия (25 г. до н. э.)

Лузитания (19 г. до н. э.)

Реция (15 г. до н. э.)

Норик (15 г. до н. э.)

Мезия (15 г. до н. э.)

Паннония (10 г. до н. э.)

Далмация (6 г. н. э.)

Германия Верхняя (16 г. н. э.)

Германия Нижняя (16 г. н. э.)

Каппадокия (17 г. н. э.)

Мавритания Тингитанская (40—41 гг. н. э.)

Мавритания Цезарейская (40—41 гг. н. э.)

Ликия и Памфилия (43 г. н. э.)

Британия (44 г. н. э.)

Фракия (46 г. н. э.)

Аравия (105 г. н. э.)

Дакия (107 г. н. э.)

Объяснение: