Какой период называют новейшей ? какое событие стало рубежным между новой и новейшей ? каково основное содержание новейшего времени?

Новейшая - период времени с 1917 года по настоящее время событие, ставшее рубежом между новой и новейшей - октябрьская  социалистическая революция в россии 1917 года основное ,во-первых, это появление на политической арене нового социалистического  строя, противоположного капитализму, который постепенно охватывал все больше государств (социалистические революции гремели по всему миру). массовая борьба с империализмом, две крупнейшие мировые войны. это огромные геополитические изменения: неоднократные переделы мира, появления новых государств в связи с распадом колониального империализма. научно-технический прогресс и гонка вооружений, создание и испытание  самого мощного оружия из ныне существующих - ядерного.

Відповідь:

ІІ та IV Думи

З червня 1907 р. Микола II видав новий виборчий закон, який забезпечував цілковиту перевагу в новому складі Думи поміщикам і представникам буржуазії. У III і IV Думах офіційно українських фракцій не було. Причиною цього став антидемократичний виборчий закон, прийнятий урядом П. Столипіна, репресивна політика центральної та місцевої адміністрації щодо всіх демократичних, національних партій, тиск на виборців під час голосування. Серед депутатського корпусу 29 депутатів чітко позиціонували себе як захисники національних інтересів України. Однак такої кількості виявилося замало для створення у Державній Думі самостійної української фракції.

Однак, існувала неформальна група українських депутатів. А на засіданнях III і IV Дум обговорювалися питання про українську мову і виділення Холмщини в окрему російську губернію. В III Думу за підписом 37 депутатів було подано законопроект про запровадження української мови у початковій школі паралельно з російською, видання підручників та книжок з урахуванням українських умов, використання української мови в сільських судах. Проте він не був прийнятий. У лютому 1914 р. у доповіді міністру внутрішніх справ полтавський губернатор Багговут рекомендував залучати в українських губерніях на посади вчителів, інспекторів, ректорів, священиків тільки великоросів; звільняти з посади усякого вчителя, який виявляє прихильність до українського; субсидувати газети в Києві, Харкові, Полтаві, Катеринославі для боротьби проти українців; викорінювати використання назв «Україна», «український», доводити, що «Україна» — це окраїна держави в минулі часи тощо.

Для посилення антипольської та антиукраїнської політики III Дума прийняла закон про виділення Холмщини. Ним передбачалось територію з українським населенням відокремити в губернію. На думку авторів проекту, цей крок підривав польський вплив і полегшував асиміляторську політику російського уряду щодо українців.

В Четвертій Думі існувала група українських депутатів, одним з лобістів якої був Михайло Родзянко. На захист українців виступили представники різних політичних сил, зокрема конституційний демократ П. Милюков, трудовик В. Дзюбинський, соціал-демократ Г. Петровський. Було порушене питання про автономію України, яке здобуло підтримку з боку відомих політичних діячів, депутатів О. Керенського, П. Милюкова, Г. Петровського, А. Шингарьова. Професор С. Іванов вимагав заснування українознавчих кафедр в університетах, а єпископ Никон — введення української мови у школах.

Земская реформа

Создается система местного самоуправления в селе, земских учреждений и земства. Было издано Положение о губернских и уездных земских учреждения в 1864 году.

 

Городская реформа

Цель реформы – дать право населению ведать делами городского хозяйства. Эту либеральную реформу начали готовить в 1862 году в рамках Городового положения 1870 года.

 

Судебная реформа

Это реформа судоустройства и судопроизводства, которая включала изменение судоустройства с двумя судами (мировой и общей юрисдикции) и кассационные департаментов, это также касается изменения судопроизводства с гласным судом, состязанием, следствием и институтом присяжных.

 

Военная реформа

Великая реформа 1860х-1870х годов. Реформа включала переход от рекрутских наборов к всеобщей воинской повинности. Реформу разработал военный министр Милютиным.