Скакими событиями связаны следующие имена из нашей : рюрик, груворв, аскольд, синецк, дир.

Образование государства! рюрик, трувор и синеус - варяги, которых призвали чтобы править на руси аскольд и дир - великие киевские князья

Відповідь:

Вели́ке кня́зівство Лито́вське (лат.: Magnus Ducatus Lithuaniae, скорочено ВКЛ), повна назва — Вели́ке кня́зівство Лито́вське, Руське, Жемайтське та інших земель — монархічна держава у Східній Європі середньовіччя і нового часу. Існувала в 1236–1795. У час найбільшого розширення території знаходилось на теренах сучасної Литви, Білорусі, більшої частини України, крайньої західної частини Росії, Придністров'ї, Молдови, невеликої частини східної Польщі та невеликої частини східної Латвії.

Одна з найбільших європейських держав пізнього середньовіччя. Уперше назва «Литва» зафіксована у німецьких хроніках 1009 року. Велике князівство Литовське створене на землях балтських племен в 13-му столітті на основі східно-балтської за своїм етнічним походженням язичницької держави Міндовга. ВКЛРЖ значно розширене територіально у 14-му столітті за правління Гедиміна та його нащадків.

З 1385 перебувала в унії з Польським королівством. 1387 прийняла християнство у латинському обряді. 1569, за результатами Люблінської унії, об'єдналася із Короною Польською у федеративну державу Річ Посполита. До 1569 керувалася спадковими монархами, що носили титул Великих князів Литовських, Руських і Жемайтських; після 1569 — виборними монархами, що мали подвійний титул Королів Польських і Великих князів Литовських. Столиця розташовувалася спочатку в Новогрудку (Новгороді)[13] на колишніх ятвязьких землях, колонізованих Руссю у XII столітті, а згодом у Вільні (з 1323). На місцях управлялася князями і шляхтою різних національностей. Мала високий рівень децентралізації врядування.

Наприкінці 15 століття, в добу своєї могутності, охоплювала територію близько 850 000 км², на якій мешкало до 4,5 млн осіб різних національностей та конфесій. В елітарній культурі певний час панували руська мова та православ'я, які у 16 столітті витіснили польська мова та католицизм.

Вела перманентні війни із сусідами: Московією на сході, Тевтонським орденом на заході, Польщею та Галицько-Волинським князівством — Руським королівством на південному заході.

Через занепад Речі Посполитої у XVIII столітті, спричиненого шляхетською анархією, опинилася під впливом Російської імперії. 1772 року, внаслідок першого поділу Речі Посполитої, втратила Східну Білорусь. У 1792 і 1795, після другого й третього поділів, остаточно анексована Російською імперією.

Внезапное падение ассирии было вызвано двумя факторами: 1) оторванная от любых социальных традиций военнослужилая масса, на которую опирались саргониды, в итоге превратилась в самодовлеющую силу, что и было главным катализатором смут и снижения ее военной эффективности; 2) объединяя переднюю азию и втягивая все больше и больше сопредельных стран в орбиту единой политики, ассирия сама сплачивала их вокруг общей цели — стремления уничтожить ее — и навлекала на себя удары таких широких коалиций, которым не могла противостоять. наращивая беспредельно свою территорию, ассирийцы лишь умножали сонмы своих врагов. до поры до времени ассирию выручало то, что она занимала центральное положение в передней азии, а ее противники были разъединены. в результате она могла, перебрасывая силы с одной границы на другую, бить своих противников поодиночке. однако та самая интеграция, которой ассирийцы насильственно подвергли переднюю азию, приводила к тому, что даже страны, лежавшие на противоположных ее окраинах или совершенно чуждые друг другу, вступали в антиассирийские союзы между собой (таковы были лидийско-египетский союз, коалиция шамашшумукина, вавилоно-мидийское соглашение). а долго сопротивляться одновременному натиску с разных сторон не могли даже ассирийцы.