Найди название древнего города помпеи карнак или колизей

Помпеи.  так как карнак-это храм, а колизей-это  амфитеатр в риме.

Во-первых, после смерти александра,который оставил огромную империю, включавшую в себя значительную часть полуострова, бассейн эгейского моря  и огромные территории в азии. эта держава представляла собой временное образование. империя, объединявшая исключительно силой оружия такие разные территории как высокоразвитые полисы греции, полудикие области македонии, земледельческие области нила с тысячелетней культурой, степи средней азии с полукочевыми племенами, людное междуречье и пустынная персида, не могла быть прочной. но кроме того, его малолетние дети ( будущие) не могли взять на себя власти. и ведущую взяла антипатру.

Варфоломі́ївська ніч — масове вбивство протестантів-гугенотів католиками у м. Парижі 24.08.1572 (в канун дня св. Варфоломія). Одна з найбільших трагедій в історії європейських релігійних війн.

Масова розправа над гугенотами перекинулася зі столиці у французькі провінції та міста: Леон, Орлеан, Руан, Труа, Тулуза, Бордо тощо. Кількість жертв досі є предметом дискусій: історики наводять цифри від 5 до 30 тис. осіб. Серед загиблих – військовий і політичний вождь «протестантської» партії адмірал Г. де Коліньї де Шатійон.

Варфоломіївська ніч була зорганізована і спровокована королевою-матір’ю Катериною Медічі й наближеними до двору керівниками радикальної «католицької партії» – родиною де Гіз. З цією метою був використаний момент приїзду до м. Париж гугенотського провінційного дворянства на весілля одного з лідерів гугенотів Генріха де Бурбона, короля Наваррського (майбутнього короля Франції Генріха IV) із Маргаритою Валуа, сестрою французького короля Карла IX.

Кривавими репресіями правляча католицька еліта намагалася залякати й знекровити гугенотський рух. Після Варфоломіївської ночі в країні відновилися релігійні війни, в результаті яких міста Півдня й Південного Заходу Франції створили протестантську, незалежну від центральної королівської влади, конфедерацію. З метою припинення релігійних конфліктів Король Генріх IV у 1598 видав Нантський едикт і законодавчо оформив статус протестантів (гугенотів) у Франції, надавши їм свободу віросповідання й громадянські права. 17.10.1685 Людовік ХIV едиктом Фонтенбло скасував Нантський едикт. Протестантизм у Франції було заборонено. Понад 200 тис. гугенотів емігрували до Прусії та Голландії, інші перейшли в католицизм.

Объяснение: