1)чи можна стверджувати, що розвиток європейської цивілізації в новий час забезпечив більшу незалежність людини від природи? 2)що спільного між середньовічною ремісничою майстернею й мануфактурою? 3)чому власники мануфактур прагнули використовувати як найманих робітників жінок, підлітків і дітей? 4)чи можна заховані в тайнику гроші назвати "капіталом"? свою точку зору обгрунтуйте 5)які технічні винаходи хv-xvl ст.мали, на ваш погляд, найбільші наслідки для життя європейського суспільства? 6)чому деяких феодалів xv-xvl ст. називають новими дворянами? у чому полягає новизна їхнього життя й становища в суспільстві?

Українах західної європи найдавніші міста виникли за часів стародавнього риму. міста виникали скрізь, куди доходила влада риму, там, де довгий час стояли його легіони. пізніше міста стали виникати біля стін великих замків, монастирів, які давали населенню захист від небезпеки, а також на перехресті торгових шляхів, над великими річками, біля копалень, на узбережжі морів тощо.утворення середньовічного міста визначалося суспільним прогресом, насамперед прогресом аграрного виробництва та ремісництва. особливе значення мав розвиток товарного виробництва, що диктувало необхідність розвитку торгівлі, створення ринкових зон - базарів, ярмарків, складів, ремісничих майстерень тощо.становлення міст середньовічної європи розпочалося в xi ст. і йшло двома шляхами - відродженням старих, насамперед античних та будівництвом нових. до перших відносились такі міста як рим, неаполь, париж, генуя, ліон, лондон. нові міста, як правило на старих поселеннях, найраніше сформувалися в італії - венеція, піза, флоренція, неаполь, брі, амальфа, на півдні франції (x ст.) - марсель, арль, монпельє, тулуза та ін. та в німеччині - гамбург, любек, лейпциг, магдебург.виникнення їх саме у цих регіонах диктувалося впливом античної міської традиції та розвитком торговельних зв'язків із більш розвинутими на той час візантією та країнами сходу. з кінця xi ст. зростанню і процвітанню західноєвропейських міст сприяли хрестові походи. особливо успішно розвивалися середземноморські міста - центри левантійської (східної) торгівлі.місто від інших поселень відрізнялося присутністю торгу (ринок). торги відбувалися на ринковій площі міста, як правило, щотижня, а великі торги - кілька разів на рік. дня ведення торгових справ у центрі міста будувався адміністративний осередок - ратуша. від ринкової площі розходилися головні дороги, між якими будувалися житлові будинки, постоялі двори, ремісничі майстерні. тут жили ремісники, купці, люди вільних професій (художники, лікарі, аптекарі). значна частина міського населення була зайнята в сільськогосподарському виробництві.середньовічні міста західної європи забудовувалися стихійно, вулиці були вузькими і кривими, мешканці не мали уявлення про каналізацію і водогін. внаслідок жахливої антисанітарії та перенаселення нерідко спалахували епідемії. власник землі, на якій стояло місто, був його  сеньйором.  у його руках були суд, гроші, він присвоював значну частину міських доходів. сеньйор надавав міським жителям деякі права та виконував певні обов'язки: встановлював митні збори, дні торгу, шляхи проїзду купецьких караванів, організовував захист міста та його жителів від нападу грабіжників. прагнення сеньйора отримати з міста якомога більше прибутків до комунальних революцій. розпочавшись із боротьби за зменшення поборів і торгові привілеї, вона переросла в боротьбу за міське самоврядування й правову організацію. міські жителі добилися звільнення від кріпосницької залежності, а міста отримали повне або часткове самоврядування. нерідко міські вольності й привілеї викуповувалися у феодалів за гроші.

ответ:

объяснение:

феодосия была основана в vi веке до н. э. и в летописях тех времен известна под этим названием.

в v веке получил название ардабда (авд-арди) , "семибожная" - происходило оно от жившей там в то время народности, аланов.

в iv веке был разрушен гуннами, и аж до 13 века н. э. представлял собой небольшое поселение. затем это место выкупили генуэзцы, и построили портовый город, который назвали каффа. он процветал, и к 15 веку стал даже больше константинополя. турки называли город "кефе".

в конце 15 века каффу захватили османы, и он носил название кючюк-истанбул (маленький стамбул) и крым-стамбул.

древнее название - феодосия - городу вернули уже после того, как екатерина ii включина крым в состав российской империи, в 1804 году.

Ніколи не перестану шукати всіх легальних засобів, щоб заявити мої права й права моєї нації на Україну», – писав в одному з останніх листів до свого сина Григора володар гетьманської булави в еміграції Пилип Орлик. Цим він не тільки засвідчував свій високий громадянський патріотизм і непереможну політичну волю, а й заповідав наступним поколінням українців бути незламними в боротьбі за свою свободу та національну ідею.   Коли до хворого Павла Полуботка завітав лікар, той відмовився від його послуг і зазначив: "Нащо мені життя, коли я не можу бути корисний Батьківщині". Про це сповістили цареві. Петро І буцімто відвідав Павла Полуботка в Петропавлівській фортеці (який справді містичний збіг — Петро, Павло і Петропавлівська фортеця) і прохав прийняти ліки.

Але Полуботок залишився непохитним: "Ні, государю, ти не в силах уже повернути мені життя, яке згасає. Скоро Петро і Павло стануть на одній дошці перед Богом. Він розсудить їх діла". Пророцтво збулося — через місяць після смерті Полуботка пішов з життя й імператор. 

Подробнее - на -

Объяснение: