Прототип гарри поттера в классике. из какого произведения- горе от ума- евгений онегин- преступление и наказание- война и мир​

Святі рівноапостольн тники слов'ян брати Кирило та Мефодій народилися в грецькому місті Солуні. Мефодій як воїн, напевно, був правителем Болгарського князівства. Згодом, прийнявши чернечий сан, оселився в одному з монастирів на горі Олімп.

Константин (у чернецтві Кирило) здобув освіту у кращих учителів Константинополя, зокрема у Шотія, майбутнього патріарха. За обдарованість та різнобічні знання сучасники назвали Кирила Мудрим.

Згодом він перебрався зі столиці Візантії до монастиря, де вже жив Мефодій.

Брати взяли на себе важкий послух — нести слово істини людям. Якось тримаючи шлях до хозар, Кирило та Мефодій зупинились у Корсуні, де в "чудесний б" сподобили мощі священномученика Климента, а Константин знайшов Євангеліє та Псалтир, писані "руськими письменами", а також зустрів русина, який говорив мовою руською, і від нього перейняв її.

Почувши про освіченість і мудрість братів, моравський князь Ростислав за х пропагувати слово Боже мовою слов'ян. Вони дали згоду.

Разом із братом святим Мефодієм та учнями Гораздом, Климентом, Саввою, Наумом і Ангаляром святий Константин уклав слов'янську абетку, переклав у 863 р. Євангеліє, Апостола, Псалтир та вибрані Божі книги.

Володимир Великий у культурному розвитку

По смерті Ярополка Володимир (980—1015 pp.) стає повновладним господарем держави, до якої входило майже 20 різних земель — слов'янських, фінських, тюркських. Спільною для них була княжа влада. У цих землях постійно спалахували повстання, які Володимир придушував, але військова сила не забезпечувала спокою. Тоді Володимир вирішив змінити внутрішню політику, насамперед щодо війська: відмовився від найманців і сформував власне воїнство, з яким був у приязних стосунках.  

Із цього середовища створюється власний кабінет. Історичні хроніки зберегли імена Володимирових соратників: Добрині, Вовчого Хвоста, Блуда та ін. Цю політичну акцію відзначають і билини, де знову зустрічаються Добриня, Альоша Попович, Ілля Муромець, Дюк Степанович. Володимир ліквідував кабінет місцевих "ясних князів" і роздав землі своїм дванадцятьом синам. Отже, він створив найбільшу в Європі державу, основою якої стала централізована влада, із сильною економікою, зі сталими торговельними і дипломатичними зв'язками.

Проте ця могутня імперія не мала єдиної ідеології. Якщо говорити термінами сьогодення, у ній функціонувала неорганізована багатопартійна система. Володимир, силою здобувши золотий стіл і розширивши державу, розумів, що утримати її можна лише з до консолідуючої сили, якою на той час була релігія. Прораховувались усі варіанти — політичний і світоглядний — як самим князем, так і його радниками. Потрібна була програма, що задовольнила б і народ, і владу, і сильного сусіда. Язичництво не влаштовувало. Після довгих вагань та аналізу всіх чинників зупинилися на православному християнстві як найближчому для слов'янської Русі.

Християнство не було чимось невідомим для русичів, їм імпонували позиції православ'я, які не мали подвійних трактувань і були досить гуманними порівняно з католицизмом, особливо у викладі Блаженного Августина, де людині відводилася пасивна роль, заздалегідь визначена вищою силою.

Объяснение:

аль-фараби. абу насыр ибн мухамед тархан ибн узлаг аль-фараби родился в 870 г. в г. отраре в семье военачальника, выходца из кыпчакской среды. с детства абу насыр увлекся науками, к его счастью, в отраре была богатейшая библиотека. аль-фараби изучал персидский, греческий языки, читал научные трактаты на этих языках. достигнув совершеннолетия, он отправляется в ведущие культурные центры, чтобы продолжить образование. побывал в ша-ше (ташкенте) , самарканде, исфахане, хамадане и других городах. долгое время он провел в багдаде - столице халифата, центре развития науки и культуры того времени. здесь он основательно пополняет свои знания, входит в контакт с видными учеными и довольно быстро занимает среди них ведущее место. однако это вызвало зависть ученых-богословов, личную неприязнь к нему и его научным , что заставило аль-фараби покинуть багдад и переехать в хорасан. последние годы жизни он провел в аллепо и .

аль-фараби был ученым-энциклопедистом, внесшим значительный вклад почти во все отрасли научных знаний. все науки он подразделял на теоретические (логика, естествознание, ) и практические (этика, политика) . его перу принадлежит множество трактатов по философии, логике, , медицине, астрономии, социологии, юриспруденции, , теории музыки. продолжив и развив учение аристотеля, аль-фараби при жизни удостоился почетного звания "второй учитель" (после самого аристотеля) . именно на работах аль-фараби формировалась арабская средневековая наука, под его влиянием складывалось мировоззрение ибн рушида, ибн сины, омара хайяма, роджера бэкона, леонардо да винчи и других мыслителей.

ал-кашгари. кроме аль-фараби земля отрара воспитала еще двух знаменитых ученых того времени. аббас жаухари, также родившийся в отраре, занимался астрономией и , вместе с ал-хорезми принимал участие в составлении астрономических таблиц, и сегодня поражающих своей точностью. лингвистикой и занимался исхак аль-фараби, другой земляк абу насыра. известным был жанак ибн хакан-ал-кимаки, родившийся на берегах ертиса. но особое место в этом списке по праву принадлежит прекрасному лингвисту и махмуду-ибн ал-хусаин ибн мухаммед ал-кашгари, автору "диуани лугат-ат-тюрк" (словарь тюркских языков) . махмуд родился на берегу иссык-куля, в городе барсхане, большую часть жизни провел в кашгаре. здесь в 1072-1074 гг. он и написал свой труд. по его собственному выражению, для написания книги он исколесил все земли, населенные тюрками. записывал живую речь карлыков, кангаров, огузов, кыпчаков, кыргызов, их песни, поговорки, легенды и обычаи. "диуани лугат-ат-тюрк" - своеобразная энциклопедия жизни тюркских народов, единственный источник, из которого можно почерпнуть сведения о культуре, хозяйстве тюрок, об этнонимах, топонимах, народном календаре, терминологии и многом другом.

таким образом мы видим, что средневековый казахстан был, одним из научных центров тогдашнего мира. и хотя и отрар уступали и багдаду, их значение в развитии научных знаний велико. к сожалению, немногое сохранилось, погибла знаменитая отрарская библиотека, где хранились труды казахстанских ученых, но и дошедшее до нас свидетельствует о подлинном расцвете науки среди тюркоязычных народов казахстана.