Як розбудувати київську державу (від імені ярослава мудрого та його бояр)

Рослав мудрий (978-1054 pp.) - державний діяч, великий князь київський. ярослав, син володимира святославовича, народився в 978 р. ще у підлітковому віці батько відіслав його своїм намісником до ростово-суздальської землі, а згодом до новгорода. смерть володимира великого призвела до суперечки між його синами за київський князівський престол, яка закінчилася перемогою ярослава та утвердженням його в 1019 р. великим князем київським. головним завданням ярослава мудрого був захист рідної землі. він розгромив печенігів і назавжди відкинув їх від кордонів руських земель, відвоював у польщі червенські землі. розвиваючи дипломатичні відносини, ярослав володимирович зміцнював міжнародні зв'язки за династичних шлюбів. внутрішньо-політична діяльність ярослава була спрямована передусім на розбудову держави. він доклав багато зусиль для її централізації, зробив спробу позбутися залежності від візантії у церковних справах. 3 ініціативи ярослава в києві розпочалося грандіозне будівництво. було споруджено нову лінію міських укріплень з трьома воротами, яка захищала місто. за ярослава мудрого було побудовано софійський собор - головний храм давньоруської держави, присвячений мудрості господній. усього в києві за часів ярослава було побудовано 400 церков. ярослав мудрий заснував бібліотеку й архів при софійському соборі. там же було засновано школу для «книжкового навчання». школи були не тільки при монастирях, але також при великих церквах. при ярославі були засновані перші монастирі, зокрема києво-печерський, які стали осередками культури. за ярослава мудрого на русі була введена збірка законів «руська правда» - перший писаний кодекс давньоруського феодального права. за часів його правління київська русь сягнула зеніту свого розквіту і могутності, ставши в один ряд із найрозвиненішими країнами середньовічного світу. правління ярослава мудрого

1. редактирование текстов священного писания  2. замена двуперстного крестного знамения трехперстным  3. изменения в богослужебном последовании 1. первый земский собор – 1549 г. при соборе: царь, боярская дума, освященный собор, представители бояр, горожан, стрельцов и крестьян. мнение собора было совещательным и необязательным для царя.  2. судебная реформа – 1550 г. судебник. ответственность за взятки. ограничение прав наместников и волостелей. наказание за основные виды преступлений, право выхода в юрьев день с уплатой пожилого сохранялось.  3. формирование приказов – центральных органов .  4. гу́бная реформа: местные дворяне -> губные старосты – руководители местных администраций, боролись с преступностью.  5. земская реформа: избирались земские старосты (как в пункте 4).  6. создание стрелецкого войска (пехоты, вооруженной огнестрельным оружием) изначально это около 2 тысяч человек.  7. отмена кормлений (содержание княжеской администрации за счет местного населения) – 1556 г.  8. уложение о службе – 1556 г. «любой владелец земли обязан служить – и владелец вотчины, и поместья».  9. ограничение местничества (назначения на службу исходя из знатности и выслуги рода).  10. введение большой сохи (основной налоговой единицы).  11. церковная реформа: создание пантеона святых ( почитания одних и тех же). причины: искоренение языческих пережитков, усмирение поведения мирян. последствия: унификация обрядов, усиление контроля за поведением, создание училищ и богаделен, запрещение ростовщичества, неотчуждаемость церковно-монастырских земель, двоеперстие.

Тёмные века, гомеровская греция, предполисный период  — период в древней греции, охватывающий xi—ix века до  н.  э., который начался после заката  микенской цивилизации  и предполагаемого дорийского вторжения и закончился с началом расцвета греческих полисов, называемым архаическим периодом. об этом периоде известно мало, он характеризуется упадком культуры и утратой письменности. происходит окончательное разрушение остатков микенской цивилизации, возрождение и господство родоплеменных отношений. вместе с тем тёмные века характеризуются  определённым техническим прогрессом,  в особенности, освоением выплавки и обработки  железа, а развитие социальных отношений к их трансформации в раннеклассовые и формированию уникальных предполисных общественных структур, заложивших для будущего прогресса. период тёмных веков также называют «гомеровским» из-за того, что произведения "илиада" и "одиссея" легендарного поэта гомера являются основными письменными источниками об этом времени.