Сходства и различия бунтов в 17 веке. (восстание степана разина, соловецкое восстание, медный бунт, соляной бунт)

Сходства их в недовольствии народа условиями жизни. основные сословия, участвовавшие в них: крестьяне. восстания происходили примерно в одно и то же время. вот, наверное, и все их схожести. отличия. недоволен народ был разными вещами. крепосным гнетом, непосильными налогами, обесцениванием волюты страны. и (кончились) они тоже к разному. в одном случае-подавление, но отмена реформ, в другом- подавление, но изменений не было. отношение царя к ним тоже было разное. ну, и конечно даты этих восстаний.

Зважаючи на таке становище, що нагадувало Батиєву навалу ХІІІ століття, українське населення з прикордонних областей масово залишало ці території і переселялося в Полісся, Волинь і Галичину, де ризик потрапити під черговий татарський напад був дещо меншим.

Звичайно ж, уряди Польського королівства та Великого князівства Литовського, до складу яких з XIV століття входили українські землі, виявляли якусь посильну турботу про оборону підвладних їх територій. На прикордонних землях, зокрема в Києві, Каневі, Черкасах, на Поділлі, будувалися замки, які повинні були стати передовими форпостами держави з охорони кордону. У них були невеликі гарнізони. Це було єдиною гарантією безпеки, яку давала держава прикордонним землям та їх населенню. Та й замкові залоги зустрічалися не завжди. Розміри більшості цих замків були не більше за подвір'я (до третини гектара). Тому в такому замку не могла знайти захисту значна кількість людей. Замок міг дати притулок лише жителям свого міста та найближчої околиці, щоб перечекати раптовий татарський напад та довго не засиджуватися. Замки здебільшого були дерев'яні. Часом навіть не обмазані глиною, тому швидко псувалися і перебували в поганому стані. Населення та місцева адміністрація покладали надію на їхню побудову та ремонт на уряд, лякаючи його татарською небезпекою та виправдовуючись своєю неспроможністю (здебільшого фінансовою), а уряд з тих самих причин намагався перекласти цю справу на місцеве населення.

Объяснение:

Отже, козаки обороняли замки і фортеці на прикордонних територіях. Саме вони були єдиною гарантією безпеки

На протяжении многих лет внешняя политика россии в 17 веке подчинялась нескольким ключевым целям. первые романовы стремились вернуть как можно больше восточнославянских земель, отнятых польшей и заполучить выход к (которую контролировала швеция). также именно в этот период начались первые войны против турции. это противоборство находилось на начальной стадии и достигло своего апогея уже в следующем столетии. другими регионами, где россия стремилась соблюдать свои интересы, были кавказ и дальний восток. - читайте подробнее на syl.ru: