Чем объясняется это же в своих записках де ла невилль?

Изучая "дела 1689 года" имхо придуманные романовскими летописцами, чтобы скрыть бурные события года 1698,после которых у нас начал царствовать "царь петр" и его банда,наткнулся на интереснейшее упоминание: "29 августа 1689 г. под нерчинском был подписан первый российско-китайский договор. трудные переговоры, предшествовавшие его заключению, и значение этого договора для развития отношений между двумя государствами скрупулезно изучены и описаны в монографиях и статьях известных отечественных < 1> . некоторые вопросы вызывает только первая статья договора, определяющая ориентиры пограничного размежевания между россией и китаем в приамурье. одним из интереснейших источников для тех смут, которые переживало государство в 80-годах 17 века, является вышедшее в париже в 1698 году сочинение дипломатического агента французского правительства де ла

Незважаючи на співпрацю лівобережного гетьмана, московський цар, так само як і під час Полтавської битви, не довіряв Скоропадському, підозрюючи, що той може об'єднатися з Пилипом Орликом. Саме тому до місць дислокації основних сил лівобережного козацького війська у Гадячі, Сорочинцях, Золотоноші та Чигирині були введені московські підрозділи.

Терор супроти мазепинців та їхніх родин, депортованих у Сибір, конфіскація їх маєтків і нахабна роздача награбованого московськими вельможам, створення в Україні величезних латифундій Олександра Меншикова, чужих достойників й обмеження права земельних надань гетьмана, численні й чимраз більші мобілізації козаків і посполитих на важкі будови військових укріплень, каналів (Ладога, Волга-Дон) і нової московської столиці Петербургу — все це буквально паралізувало діяльність українського уряду.

Нарешті, 1722 року Петро І утворив Малоросійську колегію, яка значно обмежувала владу гетьмана й права українського уряду. Економічна політика Московського царства в Україні по 1709 р. набирає виразно колоніального характеру: обмежуються або й забороняються торгові відносини Гетьманщини з Західною Європою, чорноморськими країнами й Запоріжжям, гальмується розвиток української промисловості (зокрема гутницької й салітряної); економічне і фінансове життя Гетьманщини піддається під монопольний контроль московського уряду й купецтва. Чималих утисків зазнає також культурне і церковне життя (зокрема заборона українського друку 1720). Все це погіршувало політичну й моральну атмосферу країни, тероризувало українську людність, сприяло численним доносам на гетьмана та його уряд, кінець-кінцем дезорганізувало українське національне й громадське життя.

Точно не знаю но думаю так. в середине 18 века вдоль побережья   атлантического океана вплоть до аллеганских гор роспологалось 13 колоний, основоные восновном торговцыми. колонии были зависимы. они не обладали правом свободной торговли. так же в америки яро процветало рабство в особености основной силой рабаства были чернокожие рабы. лишь в северных штатах преобладал труд свободных производителей, фермеров, ремеслинеков , робочих.основным занятием колонистов было земледелие колонии добились определеного успеха в промышлености и ремеле. промышленость развивалась в основном на севере в капиталистических мануфактур богатые природные месторождения   способствовали развитию металургии колонии являлись собственастью королевской короны и неназначеным королем губернатором.