Если путь войску преграждала река ассирийцы надували на них переправлялись вплавь ассирийцы впервые стали широко использовать в военном деле к _ _ _ _ _ у

1. надувалили кожаные мешки

2. конницу

по закінченні битви мстислав знову показав себе як далекоглядного політика який не бажає втрачати отримане але і не хоче жити підчас постійних воїн і суперечок. г хоча після цієї битви, полудневі, українсько-руські землі перейшли фактично в руки мстислава; незважаючи на здобуту перемогу, мстислав визнавав першість старшого брата. він лишився в чернігові й послав ярославу пропозицію - поділити батьківські землі дніпром: правий бік, з київом, мстислав запропонував залишити за ярославом, як за старшим братом, а собі брав лівобічні землі.13 «1 послав мстислав услід за ярославом [посла], говорячи: «сиди ти на столі своїм у києві, оскільки ти єси старший брат, а мені хай буде ся сторона».14 ця дія описує мстислава як особистість не лише войовничу, а й схильну до миру і блага для власного народу і спокою на підвладних землях.

ярослав не хотів здаватися на ласку брата, можливо - не уважаючи певним набуте з такої ласки. але він вислав після цього до київа своїх намісників, при цьому продовжував збирати далі війська в новгороді. i вже аж у 1026 році прийшов він з великим військом до київа, договорюватись з мстиславом як рівний з pівним. коло городка під київом брати зїхалися й уложили угоду на тім, що: лівобічну україну взяв собі мстислав, правобічну ярослав. «ярослав зібрав воїв многих, і прийшов до києва, і вчинив мир із братом своїм мстиславом коло городця [пісочного]. i розділили вони по дніпру руську землю: ярослав узяв сю сторону, а мстислав - ту. i стали вони оба жити мирно і в братолюбстві, і перестали усобиця заколот, і була тиша велика в землі руській.»15 отже, великий крок мстислава на поступки ярославу подарив їх землям мир i спокій. i не відомо що б відбулось далі якщо б ярослав не погодився на пропозицію мстислава.після особистої зустрічі ярослава і мстислава встановився своєрідний дуумвірат братів. ярослав мудрий був великим князем київським, правив, як верховний правитель, дніпровським правобережжям, новгородсыкою і всіма іншими руськими землями, за винятком чернігово-cіверської сторони і тмутараканського князівства. мстиславу як і раніше підпорядковувалися яси і касоги. але розподіл цей був номінальним. насправді брати спільно розв'язували основні державні питання, що стосувалися всіёї русі, також здійснювали спільні воєнні походи проти ворогів підвладним їм земель. «на сім союзі двох головних володарів східної европи осталася полтична система в дальших десятиліттях, аж до смерті мстислава.»16 але підчас цього союзу держава не становила політичної єдності, на це вказує літопис «! розділили вони по дніпру руську землю»17. і лише після смерті мстислава ярослав став єдиним, одноосібним правителем руських земель.

ответ:

прибрежное положение финикийских городов способствовало развитию торговли. установлено, что уже во ii тысячелетии до  н.  э. существовали торговые связи между финикийскими и  египтом. в  xiii веке до  н.  э.  финикия испытала нашествие  народов моря. с одной стороны ряд городов был разрушен и пришёл в упадок, с другой  — народы моря ослабили  египет, что к независимости и возвышению финикии, где главную роль стал играть тир.

период наивысшего подъёма торговли финикийцев начался около 1200  г. до  н.  э., когда внутренние области сирии  были заняты  арамеями[2]. финикийцы начали строить большие (30  м длиной) килевые корабли с тараном и прямым парусом[3]. однако развитие кораблестроения к уничтожению  кедровых  лесов ливана. тогда же финикийцы изобрели свою  письменность. уже в  xii веке до  н.  э.  были основаны колонии  кадис  (испания) и  утика  (тунис). затем колонизации подверглась  сардиния  и  мальта. на сицилии финикийцы основали город  палермо.

в  viii веке до  н.  э.  финикия была захвачена  ассирией. финикийские города готовы были скорее платить дань материковым государствам, при условии, что те не будут мешать их торговле, чем вести долгие войны за независимость. финикия перешла под власть  персов  в  538 году до  н.  э.  в результате финикийские колонии западного средиземноморья получили независимость и объединились под началом  карфагена  (в vi веке до  н.  в  332 году до  н.  э.  финикию захватил  александр македонский. примечательна  осада тира. вскоре, однако, тир был восстановлен. тяжёлым ударом для финикийской торговли впоследствии стало падение и окончательное разрушение  карфагена. в i веке до  н.  э. финикия была завоёвана царём  великой армении  тиграном великим[4]. в римскую эпоху финикия вошла в провинцию  сирия.