Задания 1. Американский политик Г. Киссинджер писал: «Коммунистические правители Восточной Европы… чтобы снять с себя внутриполитическое давление, вынуждены были проводить более национально ориентированную политику, которая, в свою очередь, требовала независимости от Москвы. Но, поскольку они воспринимались собственным населением как марионетки Кремля, националистической внешней политики было недостаточно, чтобы успокоить собственную общественность. Коммунистические лидеры вынуждены были, чтобы компенсировать отсутствие к себе доверия, демократизировать внутренние структуры. И тут же стало очевидным, что коммунистическая партия, пусть даже она все еще контролировала средства массовой информации, не была создана для демократического соревнования, будучи инструментом захвата власти и удержания ее от имени меньшинства. Коммунисты знали, как управлять при тайной полиции, но не знали, как это делать при тайного голосования. Чем более националистической становилась их внешняя политика, тем сильнее становились требования демократизации; чем большей степени достигала демократизация, тем сильнее становилось давление в направлении их смещения». Что понимал Киссинджер под «более национально ориентированной политикой»? Почему коммунистические лидеры не были осуществить плавную трансформацию своих режимов?

Объяснение:

Високі викупні платежі, податковий тягар, який несли селяни (із загальної суми податків 94% складали ті, котрі стягувалися з селян), різко збільшили грошові потреби селян, що в свою чергу призводить до збільшення частини товарного продукту, який вироблявся в селянському господарстві, тобто до зростання товарності селянських господарств. У свою чергу цей процес прискорює інший — диференціацію останніх, поділ на заможні та злиденні селянські господарства. Серед зубожілих селян формується ринок робочої сили, який забезпечує не лише сільське господарство наймитами, але й промисловість вільнонайманими робітниками, що сприяє розширенню внутрішнього ринку. Не менш важливим наслідком диференціації, який впливає на місткість внутрішнього ринку, є також і формування верхньої верстви — так званих куркулів — господарство яких носить яскраво товарний характер, а самі вони стають стабільними споживачами сільськогосподарських машин, добрив, більш якісного насіння, елітної худоби тощо.

Високі викупні платежі, податковий тягар, який несли селяни (із загальної суми податків 94% складали ті, котрі стягувалися з селян), різко збільшили грошові потреби селян, що в свою чергу призводить до збільшення частини товарного продукту, який вироблявся в селянському господарстві, тобто до зростання товарності селянських господарств. У свою чергу цей процес прискорює інший — диференціацію останніх, поділ на заможні та злиденні селянські господарства. Серед зубожілих селян формується ринок робочої сили, який забезпечує не лише сільське господарство наймитами, але й промисловість вільнонайманими робітниками, що сприяє розширенню внутрішнього ринку. Не менш важливим наслідком диференціації, який впливає на місткість внутрішнього ринку, є також і формування верхньої верстви — так званих куркулів — господарство яких носить яскраво товарний характер, а самі вони стають стабільними споживачами сільськогосподарських машин, добрив, більш якісного насіння, елітної худоби тощо.