Территория где проходило восстание и. тайманова и утемисова. .

вот что было в древней греции:  

обязательной частью античных олимпийских игр были религиозные церемонии. по установившемуся обычаю, первый день игр отводился для жертвоприношений: атлеты проводили этот день у жертвенников и алтарей своих богов-покровителей. подобный обряд
повторялся и в заключительный день олимпийских игр, когда вручались награды победителям.  

древних атлетов-чемпионов награждали оливковыми венками, ветвями и оливковым же маслом в амфорах.  

атлеты-олимпийцы соревновались обнаженными.  

женщинам не только
воспрещалось участвовать в олимпийских играх, их даже на трибуны не пускали.  

на время олимпийских игр в древней греции прекращались войны и заключалось перемирие – экехерия, а представители враждующих полисов проводили в олимпии мирные переговоры с целью уладить конфликты.

В історії формування східних слов’ян можна виділити декілька періодів: протослов’янський, праслов’янський і давньослов’янський (слов’янський).

Перший період, що охоплює період III—II тис. до н. е., коли між Дніпром та Віслою, на південь від прип’ятського Полісся, формується група споріднених індоєвропейських землеробських племен.

Під час другого періоду (II—І тис. до н. е.) відбувається освоєння нових районів на лівобережжі Дніпра. У цей період праслов’яни вступають у складні стосунки з кочовими народами українського степу — кіммерійцями, скіфами. Завдяки скіфам праслов’яни були втягнуті у відносини з античним світом.

Після загибелі Великої Скіфії у слов’ян настав новий етап розвитку. Почало формуватись власне слов’янське суспільство. Вони утворили власні об’єднання племен зі своєю соціальною, політичною структурою.Отже, давні слов’яни в 5-7 ст. наблизилися до створення держави. На переддержавний рівень суспільства в давніх слов’ян указує й те, як вони облаштовували свої поселення. Менші з поселень скупчувалися навколо більших - своєрідних племінних центрів. Останні були й ремісничими осередками. Згодом такі великі поселення перетворювалися на укріплені городища. Залишки великого слов’янського міжплемінного центру археологи знайшли, приміром, на Волині - це Зимненське городище.