Расскажите о *руси и литве* 6 класс . вопросы ; 1.какие права имели хан орды и удельный князь после 1243 *? 2.в чем проявлялась политическая и зависимость руси от золотой орды ? 3.расскажите о борьбе народа против установления ордынского владычества . 4.как повлияла на политическое развитие руси от орды ? 25 тому кто ответит

1)  чтобы получить ярлык на великое княжение надо было ехать к хану в орду. то есть ордынский хан решал, кому быть великим князем.  2)  с земель собирали дань.  3)  постоянно вспыхивали восстания, но их подавляли. в 1380 году произошла битва на куликовом поле. после этого орда была ослаблена, у случился духовный подъём, москва стала политическим центром борьбы с игом, появилась национальная идея - борьба с игом, перестали платить дань, но в 1382 тохтамыш совершил карательный поход на москву и выплата дани возобновилась. а вот уже в 1480 году произошло стояние на угре, после чего иго пало. если нужны ещё какие-то сражения, то в 1377 была битва на р.пьяне - там проиграли, а вот в 1978 году - битва на р.воже там выиграли. в 1327 году было восстание в твери против сборщика дани щелхана дюдентьевича, но оно было подавлено с учатием дружины ивана калиты, за что он в 1328 получил право лично собирать дань с земель.  5)  дольше сохранялась раздробленность + ханы постоянно подогревали вражду между московскими и тверскими князьями. 

Перечислим кратко основные достижения князя Игоря Рюриковича во внутренней политике: Древляне силой принуждены снова платить дань Воеводе свенельду поручен сбор дани с древлян и уличей При попытке повторно собрать дань с древлян Игорь был убит15 янв. 2020 г.

Основной целью внешней политики князя Игоря Рюриковича было продолжение линии захвата и удержания новых территорий, которую проводил его опекун и наставник Олег Вещий. С пришедшими к границам Руси печенегами Игорь в 915 году заключил мир, однако в 920 сам провёл против них поход.10 янв. 2020 г.

АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ – поділ тер. розселення укр. етносу на певні частини (одиниці) з метою організації централізованого управління на місцях. Відображав як нац. традиції українців, так і політ. інтереси й систему управління д-в, до яких у різні часи входили укр. землі. Осн. одиницями адм.-тер. поділу були волості, воєводства, повіти, полки, сотні, курені, комітати (жупи), дистрикти, губернії, провінції, намісництва, округи, райони, області.

Початки адм.-тер. організації на укр. теренах можна вбачати у поділі тер. Київської Русі на землі-князівства (Волинська земля, ГАЛИЦЬКА ЗЕМЛЯ, Київська земля, Переяславське князівство, Турово-Пінське князівство, Чернігівське князівство), які, в свою чергу, поділялися на волості –невеликі, чітко не усталені тер.-адм. одиниці, що передавалися князем під управління волостеля (старости). Волості були і в утвореному 1199 Галицько-Волинському князівстві.

У складі Литви та Польщі адм.-тер. поділ укр. земель набув більш усталеного вигляду. У конфедеративній Речі Посполитій налічувалося 9 укр. Воєводств – Белзьке воєводство, Брацлавське воєводство, Волинське воєводство, Київське воєводство, Підляське воєводство, Подільське воєводство, Руське воєводство, Чернігівське воєводство (утворене 1635) – у складі Польщі і Берестейське воєводство – у складі Литви. Воєводства поділялися на повіти; як правило, кожен із повітів утворював окремий судовий округ.