Хід причини і результат гуситських війн

Гуситські війни та їх наслідки рух гуситів викликав занепокоєння як папи римського, так і імператора. розпочалася війна, яка набула характеру релігійної боротьби католицизму проти гуситського реформаційного руху і боротьби німців проти слов'ян.для придушення гуситського руху папа та імператор священної римської імперії оголошували один хрестовий похід за одним. але військо хрестоносців постійно зазнавало поразок від блискучих полководців гуситів — сліпого рицаря яна жижки, а по його смерті—прокопа великого.гусити не тільки оборонялися, а й самі здійснювали походи за межі чехії: з 1419 р. по 1434 р. вони викликали занепокоєння у папи та імператора. але головною небезпекою для гуситів була не зовнішня, а внутрішня. будь-який рух повинен мати кінцеву мету, а саме в цьому питанні у гуситів не було єдності. у їхньому русі брали участь різні соціальні прошарки суспільства: від феодалів до селян, від багатих до найбідніших. коли, здавалося, основної мети гусити досягай, виявились основні розбіжності учасників руху. гусити розділилися на поміркованих — чашників і радикальних — таборитів. останніх очолив ян жижка.помірковані вимагали ліквідації привілеїв церкви, скасування церковного землеволодіння, спрощення церковного обряду, впровадження богослужіння чеською мовою і причастя двома ; у політичному плані вони виступали за незалежну чеську монархію.таборити (від гори табор у південній чехії, де знаходився їхній центр) були схильні до проведення соціальних реформ. вожді таборитів, посилаючись на заповіти христа, а також на воєнний стан, вимагали відмови від особистого майна і передачі його до спільної скарбниці, наполягали на скасуванні будь-яких податків. вони заперечували культ святих, поклоніння святим мощам і стверджували, що будь-хто, навіть жінка, може вести богослужіння. найзатятіші з таборитів наполягали не на реформі, а на скасуванні церкви, відкидали не тільки власність, а й сім'ю.чашників підтримували дворяни, вище духівництво, таборитів — частина дворян, селяни та інші бідні прошарки суспільства. суперечки між таборитами і чашниками призвели до відкритого зіткнення. у битві поблизу ліпан (1434 р.) таборитів було розгромлено. зрештою, чашники уклали угоду з католицькою церквою, за якою дозволялися обидва види причастя, а богослужіння велося чеською мовою. згодом цю поступку було скасовано.у чехії, хоча й не надовго, виникла національна церква, яка мала свої етнічні особливості. для католицької церкви цей рух був попередником майбутньої реформації.

Культура земель в 12-13 веках обусловлена усилением феодальной раздробленности, ослаблением влияния киева. на околицах некогда великого государства развиваются мелкие феодальные княжества. такой полицентризм способствует возникновению нескольких культурных центров, которые уже значительно отошли от влияния киева и развивали свои самобытные направления. север руси был представлен владимиро-суздальским и новгородским княжествами, запад – галицко-волынским. живопись, архитектура, , естественные науки – вот основные направления, которыми характеризовалась культура земель 12-13 веках.

Відповідь:рочно Закінчіть речення.

А Привілейованим станом у Великому князівстві Литовському ( ВКЛ ) і Польщі була…

Б Законодавчими кодексами ВКЛ були…

В Полонених татари називали…

Г У 1478 р. Кримське ханство стало васалом…

2. Яка категорія селян є у списку зайвою? Поясніть чому?

Слуги, холопи, тяглові селяни, данники.

3. Поставте події у хронологічній послідовності.

А Створення окремої Київської православної митрополії.

Б Кревська унія.

В Утворення Кримського ханства.

Г Битва біля р. Сині Води.

4. До складу яких держав потрапили українські землі в ХІV – ХVI ст.? ( Виберіть 4 правильні відповіді).

А Трансільванія.

Б Велике князівство Литовське.

В Московське князівство.

Г Швеція.

Д Польща.

Е Німеччина.

Є Угорщина.

5. Поясніть принцип литовської еліти щодо звичаїв в українських землях «Ми старовини не рушимо і новизни не вводимо».

Пояснення:мені тоже треба дайте відповідь