Великобритания: сложный путь к величию и процветанию почему он был сложным?

Этот путь был сложным, потому что Великобритании пришлось отстаивать свою необычную позицию. В первую очередь, в Великобритании живут протестанты, а во-вторых, Великобритания – первая страна в мире, ставшая индустриальной. Великобритании пришлось много работать для того, чтобы быть впереди планеты всей. Думаю, путь был сложным, но Великобритания навсегда закрепила за собой статус мировой державы.

Объяснение:

Соединенное Королевство Великобритании и Северной Ирландии – это имя, данное стране, которая географически охватывает весь остров Великобритания, северную часть острова Ирландии и некоторые другие Британские острова.

Королева Англии Елизавета 1 заложила основы Британской империи, победив испанскую Армаду, самый мощный флот в Европе, в 1588 году.  

Британия, которая становилась все более могущественной в 17 веке, основала колонии в Северной Америке. В 1707 году Англия и Шотландия объединились, чтобы сформировать Королевство Великобритании. В 1800 году Соединенное Королевство Великобритании и Ирландии было образовано путем присоединения Ирландии к этому союзу.  

К 1921 году эта империя охватывала 36,6 миллиона квадратных километров, включая Индию, Северную Америку, Ближний Восток, Австралию и Африку, управляла населением в 458 миллионов человек, и с точки зрения населения четверть мира находилась под британским правлением.  

В 20 течение столетия эта империя постепенно начала распадаться. В 1922 году Ирландия получила независимость. В 1947 году Индия и Пакистан стали независимыми странами. В 1948 году Соединенное Королевство вышло из Палестины. Множество стран выходили из состава Великобритании в течение 20 века. Обретение Гонконгом независимости в 1997 году можно рассматривать как последнюю часть колониальной империи Соединенного Королевства.

У другій половині ХІ — першій половині ХІІІ ст. на Русі продовжували існувати і розвиватися державні й церковні школи, приватне навчання. «Наука книжна» — було звичним не оволодіння письмом, а освоєння тодішніх наукових знань. Літописець стверджував, що «той, хто часто читає книги, той з Богом бесідує або зі святими мужами». Провідним освітнім центром Русі був Софійський собор, при якому продовжувала діяти школа, заснована Ярославом Мудрим. У 1068 р. дочка князя Всеволода Ярославича Янка відкрила при Андріївському монастирі школу для дівчат, у той час як у Західній Європі жінки взагалі не отримували освіти. За свідченням літописів, розвинутим було і приватне навчання. Так, Феодосій Печерський здобув освіту в невеличкому містечку Курськ, навчаючись у «єдиного вчителя». Продовжували розвиватися такі види усної народної творчості, як перекази і легенди, билини, різноманітні пісні, колядки й щедрівки, казки, прислів’я і приповідки. З усієї сукупності народної творчості, що збереглася до нашого часу, доволі складно виокремити ті зразки, які належать саме до цього періоду, оскільки на зразки попереднього періоду нашаровуються більш пізні сюжети. Наприклад, на язичницькі по суті колядки, щедрівки, казки накладаються християнські мотиви.
Серед народної творчості, притаманної саме цьому періоду, слід визначити дружинний епос, у якому оспівувалися перемоги вождя-князя та його дружини. Билини доповнюються новими сюжетами про боротьбу з половцями. Під Володимиром Красне Сонечко вже розуміється Володимир Мономах. Чимало казок присвячується боротьбі героїв зі злими силами — Котигорошка, Вернигори, Вирвидуба, Кирила Кожум’яки тощо.

Утворення цехів було зумовлене необхідністю захисту станових інтересів ремісників і регулювання виробництва та якості товарів.

В старовину так називався будь-яка людина, що працює за наймом. Як правило, в підмайстри віддавали хлопчиків з бідних родин, у яких не було шансу самостійно зробити кар'єру або отримати спадщину.Поганий той солдат, який не мріє стати генералом, а отже, поганий той підмайстер, який не мріє стати майстром. Зрозуміло, більшість підмайстрів завжди прагнули до посади майстра. Проте яким би майстерним не був майстер, велика частина робіт завжди лягала на плечі помічника. Щоб досягти рівня професіонала, підмайстрові необхідно було створити «шедевр». Зрозуміло, з цим завданням могли впоратися лише одиниці.Більшість найманих робітників так і залишалися вічними учнями. Втім, це цілком закономірно. В давнину часто бувало, що підмайстер – це циган, кочовий селянин, майстер вузької спеціальності в пошуках кращого життя. Однак і на новому місці учні рідко знаходили визнання.