Была у вельможи прислуга. если да, то какая?

Рабы ,которых ему давал фараон естественно

Жизнь людей в древности отличалась от жизни в наши дни. Люди прилагали много усилий чтобы обеспечить себя пищей,одеждой,жилищем.
   Древнеславянская женщина вставала очень рано. Нужно было подоить корову и отправить ее на пастбище.Зимой корову кормили собранным летом сеном.С утра получали корм свиньи и домашняя птица. Покормив животных, женщина принималась стряпать пищу для семьи и кормить своих домочадцев. Ткани для одежды в древности изготавливали также женщины.Так что женщина садилась ткать или шить, чинить одежду. Особенно много времени за этим занятием проводили зимой.
Летом нужно было собрать и заготовить на зиму грибы,ягоды и лечебные травы.В этом женщине могли ее дети.Во время сбора урожая все выходили в поле. Женщины жали пшеницу или рожь серпами и вязали снопы. Во время заготовки сена женщины как и мужчины собирали его в стога.
После работы в поле, приходили домой и готовили ужин.Домой возвращался скот с пастбища.Корову нужно было доить.Другие животные тоже требовали корма.Вечером вся семья собиралась вместе. Слушали сказки и былины. Ложились спать поздно, много времени занимали домашние дела.
Подросшие дети чем могли. Старшие нянчили младших, могли дать корм животным, прибрать в доме. Более старшие в поле.Семьи были большие, только такая семья могла успешно вести хозяйство. Бывало женщины ходили на охоту и на войну вместе с отцами и мужьями.
Многие женщины знали ремесла - гончарное, плетение из лозы, даже кузнечное.
 Славянки часто были опорой семьи, надежными спутницами своих мужей.

Людина спочатку, будучи істотою цікавим, цікавився історією. І не важливо, чия це історія. Історія людини, держави, а може й усього світу. Адже заглянути в минуле, повчитися помилок предків, отримати уроки невдач і падінь, проаналізувати ситуацію в сьогоденні - ох як буває необхідно. Де ще брати рада, як не у історії. Минуле не змінити, як не старайся, а ось сьогодення і, тим більше, майбутнє, поки воно не стало минулим, людина змінити в силах. Ну, і, нарешті, порадіти, загордитися своїми предками. Відчути себе спадкоємцем великих традицій і звичаїв, зрозуміти закономірності перетворення ідей у матеріальні речі і вчинки, усвідомити свою причетність до подій у сьогоденні і відповідальність за це перед своїми нащадками. Все це надає історія, постійно доводячи свою необхідність не тільки в наукових колах, але й у справах житейських, побутових. Історія не раз показувала свою циклічність. Різниця лише в часі та персонажах. Але події-то повторюються. І повторюються із завидною періодичністю. Адже не можна ж сказати, що історія не показує нам часів, наприклад, розпаду єдиної держави на окремі і незалежні території? Не можна. Було таке вже. Або, наприклад, спроби експансії Російської держави з боку країн Європи? Теж було. І неодноразово. І таких прикладів, якщо придивитися уважніше, можна знайти величезну масу і, відповідно проаналізувати: як всі ці речі «проходили», як їх допускали, як з них викручуватися. Уроків маса і відносяться вони не тільки до держави в цілому, але і до конкретної людини. Адже не дарма авторитетні вчені порівнюють життя та функціонування держави з життям і функціонуванням окремої людини. Зрозуміло, звичайно, що досконально, у всіх проявах та варіаціях, історію вивчити просто неможливо. Адже не можна з точністю стверджувати, про що думав і що відчував той чи інший персонаж, або що послужило поштовхом до певних дій і які причини у цього поштовху, оскільки історія є не тільки списком дій, розташованих у хронологічному порядку, але і переплетенням набагато більшої кількості факторів, ніж час, місце розташування та площу. З одного боку це робить важчою вивчення історії , А з іншого, робить цей процес неповторно цікавим та інтригуючим, оскільки, розуміючи причинно-наслідкові зв'язки стався в той чи інший період події, стає ясно і зрозуміло, що предки були далеко не відсталими дикунами, а могли, знали і вміли щось таке, що стане в нагоді скрізь і в усі часи.