Очеень ) объясните название пункта параграфа волны нашествий

9 жовтня було укладено Хотинський мир, сприятливий для поляків: 1) кордон Польщі з Туреччиною встановлювався по Дністру; 2) турки й татари зобов'язувалися не чинити грабіжницьких походів на територію Речі Посполитої; 3) польський уряд погодився-заборонити козацькі експедиції проти Криму і Туреччини.

Парадоксально, але факт: козацтво, яке своєю самопожертвою не тільки врятувало від розгрому Річ Посполиту, а й розвіяло міф про непереможність Туреччини та, значно послабивши останню, примусило її відмовитися від планів завоювання Європи, не отримало від своєї перемоги жодних здобутків. Польща не виконала навіть скромних козацьких вимог щодо виплати сталої платні, забезпечення воєнних інвалідів, виведення коронного війська з Київського воєводства тощо, не кажучи вже про заборону виходити в Чорне море. Підступність польського уряду, а також зазнане на початку війни поранення прискорили смерть П. Сагайдачного, який помер 10 квітня 1622 р., заповівши перед тим усе своє майно українським братствам Києва і Львова.

1517- початок реформації в Німеччині , 1519-1522- перша навколосвітня подорож Магелана , 1524-1525- селянська війна в Німеччині , 1562-1598- релігійні війни у Франції , 1588- розгром "непереможної армади " , 1607 - Заснування Джеймстауна - першого постійного поселення англійців у північній Америці. , 1640-1660- англійська буржуазна революція ; 1653-1657- протекторат Олівера Кромвеля в Англії , 1688- "славна революція" в Англії , 1760- ті - початок промислового перевороту в Англії.

Объяснение:На останньому етапі існування середньовічного суспільства в XV – першій половині XVII ст. темпи економічного розвитку європейських країн ще більше зростають. Епохою Великих географічних відкриттів прийнято називати строго визначений історичний період. Його хронологічні рамки вітчизняні історики і географи звичайно обмежують серединою XV - серединою XVII ст. Жодна інша епоха не була настільки насичена географічними відкриттями, ніколи вони не мали такого виняткового значення для долі Європи й усього світу.

У ХVІ–ХVІІІ ст. відбувається подальше вдосконалення знарядь праці. Використовувалися нові інструменти, прилади, верстати й механізми. У промисловості, як і в сільському господарстві, головним видом енергії була фізична сила людини, тварин, води, вітру. Але успіхи в металургії, текстильній промисловості, будівництві кораблів, виготовленні зброї приводили до появи перших механізмів — верстатів, прядильних машин тощо. Поява точних географічних карт, навігаційних приладів, будування каравел відкрило можливості перевозити велику кількість товарів у найвіддаленіші райони земної кулі.

Прогрес у сільському господарстві був повільнішим. Але вдосконалювалася техніка обробки землі, у Європі почали застосовувати добрива, вирощували рослини, привезені з Азії та Америки (рис, кукурудзу, тютюн).