Какие новые учебные заведения появились в 18 веке?

если в россии, то в 1701 г. в москве была основана школа и навигационных наук. в том же 1701 г. была открыта артиллерийская школа; в 1708 г. — медицинское училище; в 1712 г. — инженерная школа. в 1715 г. старшие классы школы и навигационных наук были переведены в петербург и преобразована в морскую академию (ныне высшая военно-морская академия).в 1732 г. учрежден корпус кадетов или сухопутный шляхетский (дворянский) корпус.в 1755 г. по инициативе и. и. шувалова основан московский университет, а в 1760 г. — академия художеств.

Объяснение:

В XVII в. происходят значительные сдвиги в развитии торговли. С этого времени начинается, по выражению В. И. Ленина, "новый период русской истории", отмеченный ростом старых торговых центров (прежде всего Москвы, превращающейся в центр возникавшего всероссийского рынка), северных городов и в особенности городов Среднего и Верхнего Поволжья. Вместе с тем в торговые связи вовлекаются новые районы: южные города и их округи, Сибирь с ее богатейшими промыслами и Украина. Отчетливо усиливающиеся межобластные экономические связи и оформление областных рынков.

Крепнет сословие торговцев, вытесняя с рынка непосредственных товаропроизводителей и настойчиво заявляя о своих требованиях государственной власти (отсюда - совершенствование торгового законодательства). Вместе с тем характер торговли, ассортимент товаров, порядок торга, организация рынков, правила и обычаи сохранили много черт, сложившихся в предшествующий период.

Крупнейшим центром торговли в XVII в. оставалась Москва

Кіммерійці – кочові іраномовні скотарі, що прийшли з території Азії. Перший народ на території України, ім’я якого згадується в писемних джерелах.

Хронологічні межі: ІХ–VII ст. до н. е.

Територія розселення: Причорномор’я, Крим, Кавказ.

Суспільний устрій: утворили рабовласницьку державу на чолі з царем. Її населення складалося з кіммерійців (степи Північного Причорномор’я) і завойованих місцевих племен чорноліської культури (Лісостеп).

Господарство: кіммерійці займалися кочовим скотарством (передусім конярством), ремеслами (гончарством, обробкою бронзи та заліза, зброярством). Чорнолісці займалися рільництвом, присадибним скотарством, гончарством, ковальством.

Військова справа: основа війська – кіннота. Озброєння: залізні мечі, далекобійні луки зі стрілами, бойові молоти й булави. Завойовницькі походи до Малої Азії.

Релігія та культура: віра в потойбічне життя. Поховання в курганах. Ставили кам’яні стели із зображенням озброєних фігур без голови.