Внауке сложилась традиция делить правление ивана 4 на два периода. определите хронологические рамки и сущность каждого из них.

1период - 1547 по 1564 . характеризуется крупными внутри- и

внешнеполитическими успехами. было  осуществлено множество реформ .

2 период 1565 по 1584 началась опричнина и государство начал разрушать .

извиняюсь насчёт тогдашнего 1 часть до отравления жены(1533-1560) 2 часть после смерти жены  (1560-1584)

1 период он более или менее добрый 2 период он грозный

 

 

 

ответ:

перейти к содержимому

головна

матеріали з історії україни

сторінки всесвітньої історії

страницы российской

контакти

← національно-визвольна війна українського народу в середині 17 століттягетьманщина 1687 – 1796 рр. →

українські землі у другій половині xvii ст. “руїна”

опубликовано ноябрь 27, 2013 автором genpol

руїна

1657 — 1687 рр. ( від смерті богдана хмельницкого до обрання гетьманом івана мазепу)

1658 — 1676 рр. (від повстання м. пушкаря, я. барабаша до зречення від гетьманства п. дорошенка)

1663 — 1686 рр. (від поділу гетьманщини на правобережну і лівобережну до укладення «вічного миру» між річчю посполитою і московським царством)

[м. костомаров]

під назваю «руїна» в історію увійшов трагічний період, який розпочався для українського народу після смерті богдана хмельницького (1657 р.) і характеризувався боротьбою за владу між представниками козацької верхівки, що переросла в справжню громадянську війну з втручанням у внутрішні справи україни іноземних держав (московії, речі посполитої, туреччини).

причини руїни

загострення суперечок в середовищі української державної еліти з питань внутрішньої і зовнішньої політики

відсутність загальнонаціонального лідера та боротьба за гетьманську владу між різними політичними силами

соціальне розшарування (небажання селян та простих козаків коритися шляхті та козацькій еліті).

несприятливе міжнародне становище. іноземна інтервенція в гетьманщину з боку речі посполитої, московської держави, османської імперії та кримського ханства

під час «руїни» відбувалася боротьба за владу між:

козацькою старшиною війська запорозького. (і. богун)

шляхтою. (і. виговський)

нижчими прошарками суспільства (міщани, селяни, прості козаки). (і.брюховецький)

объяснение:

У другій половині ХІ — першій половині ХІІІ ст. на Русі продовжували існувати і розвиватися державні й церковні школи, приватне навчання. «Наука книжна» — було звичним не оволодіння письмом, а освоєння тодішніх наукових знань. Літописець стверджував, що «той, хто часто читає книги, той з Богом бесідує або зі святими мужами».

У державних школах навчалися діти найближчого оточення князя з метою виховання грамотних державних діячів. Церковні школи готували паламарів і священиків.

Приналежності для письма. Писала, воскові таблички, берестяні грамоти.

Провідним освітнім центром Русі був Софійський собор, при якому продовжувала діяти школа, заснована Ярославом Мудрим. У 1068 р. дочка князя Всеволода Ярославича Янка відкрила при Андріївському монастирі школу для дівчат, у той час як у Західній Європі жінки взагалі не отримували освіти. За свідченням літописів, розвинутим було і приватне навчання. Так, Феодосій Печерський здобув освіту в невеличкому містечку Курськ, навчаючись у «єдиного вчителя».

Існуючі історичні джерела засвідчують поширення освіти серед населення Русі. Свідченням цього є берестяні грамоти, знайдені переважно в північних містах Русі (у Новгороді — понад тисячі), графіті на стінах культових споруд (найбільш цінні — на стінах Софійського собору), написи на ремісничих виробах, предмети для письма.

Объяснение: