Какие изменения в государственной жизни произошли при борисе годунове.ответьте

Годунов поклялся, что не будет проливать кровь в течение пяти лет, будет править справедливо и милостиво. Он приказал выдать дворянам задержанное ранее жалование, многих повысил в чинах. Для облегчения участи простых людей царь отменил все недоимки по налогам, облегчил сами налоги. Всячески поощрял торговлю, предоставлял купцам различные льготы. Стремился возвышать незнатных, но дворян, противопоставляя их родовитому боярству. Но взамен он требовал от дворян честной и деятельной службы, что не нравилось многим, стремившимся к вольной и необременительной жизни. К тому же, Борис преследовал казаков, что вызывало их резкие протесты. В лице казачества князь приобрел себе серьезного врага. Пытался царь навести порядок и в приказах, пресечь взяточничество. Уличенного во взятках дьяка возили по всему городу и секли плетью, при этом на его грудь вешали мешок с взяткой. Но взятки искоренить не удалось, мздоимцы лишь стали осторожнее, таким образом, приказные люди также стали злейшими противниками нового царя. Он ценил западную культуру и поддерживал книгопечатание. При нем на окраине Москвы расцвела Немецкая слобода Кукуй. А также он, первый из русских царей, кто стал посылать детей дворян за границу для обучения. Особой страстью нового царя стало строительство. По его повелению были построены первые каменные торговые лавки в Москве и каменный мост через реку Неглинку. При нем достроили колокольню Ивана Великого, построили каменный Астраханский кремль, множество храмов и других сооружений. Царь заботился и о благоустройстве столицы. Открывал приюты для нищих, приказывал оделять бедных людей продовольствием, одеждой деньгами.

Уту (аккад. Шамаш) — бог Солнца Сын Нанны и Нингаль. Супруг богини Шанирды. Главные места почитания Сиппар и Ларса. В обоих городах его храмы носили название Э-бабар («Белый дом»). В Сиппаре Уту отождествлялся с каким-то божеством дошумерской эпохи, судя по тому, что там его женой названа Айа, а сыном Бунене (дошумерские имена). Культ Уту (Шамаша) получил особенно широкое распространение после падения Шумера, когда его стали почитать главным образом, как бога, устанавливающего законы и наблюдающего за их исполнением.

2) Плуг, Мокош, жито, пшениця, мисливство, рибальство та бджільництво, Золоті ворота, Софійський собор, ковальство, гончарство, «із варягів у греки»

3) Князь (вождь) - зосереджував у своїх руках верховну владу та командував військом.

До панівних верств належали бояри.

Духівництво - найосвіченіша верства тогочасного суспільства. Із запровадженням християнства як державної релігії почала формуватися верства духівництва, до якої належали служителі церкви.

На середніх щаблях суспільної піраміди перебували представники міської заможної верхівки, а також купці й ремісники. Вони були особисто вільними, проте не належали до привілейованих верств суспільства і мусили сплачувати податок на користь князя.

Найчисленніша група тогочасного населення Русі - селяни-смерди. Вони були особисто вільними, мали власне господарство, землю, мешкали в князівських селах і платили князеві данину.

Особливу групу населення становили ізгої. Так називали людей, які з різних причин «випадали» зі звичного середовища, втрачали з ним зв’язок. Ізгоями, зокрема, ставали смерди, які втрачали землю й господарство, проте не потрапили в залежність до феодала. Так само ізгоями називали князів, які не мали землі й княжінь.

4.Верхівку суспільної піраміди Київської держави посідали князі.

Важливо, що, на відміну від інших верств тогочасного суспільства, князівська верства була закритою, до неї можна було належати тільки за народженням. Лише син князя міг бути князем.

Князі мали в Київській державі найбільшу владу. Вони були не лише верховними правителями країни або землі-князівства, а й головними розпорядниками всього місцевого життя. Київські володарі опікувалися законодавством і судочинством, керували військом, ухвалювали рішення про оборону країни, беручи безпосередню участь у воєнних походах. Князі налагоджували відносини із сусідніми державами, укладали мир або оголошували війну.

Які зміни відбувалися в землеробстві?

Удосконалення знарядь праці сприяло покращенню землеробства.

Чільне місце в господарстві, як і раніше, посідало землеробство. Русичі навчилися використовувати плуг - це поліпшило якість оранки, дало змогу успішніше боротися з бур’янами й відновлювати родючість ґрунту.

Що вирощували русичі і яку худобу розводили?

Поряд із невибагливими ячменем та вівсом почали сіяти пшеницю й жито. На городах селяни вирощували різноманітні овочі: капусту, ріпу, огірки, гарбузи, часник, моркву, буряки, цибулю. У садках росли яблуні, груші, сливи, вишні. Розводили велику рогату худобу, свиней, овець, коней, різну птицю. У сільськогосподарських роботах застосовували найчастіше волів, рідше коней.

Займалися й промислами: мисливством, рибальством та бджільництвом.

Які ремесла були поширеними за часів Русі-України?

Надзвичайно розвинене було ковальство, гончарство, ткацтво, чинбарство, кушнірство, бондарство.

Чим торгували русичі? Які гроші використовували?

Землями Русі-України проходили кілька важливих міжнародних торговельних шляхів. Вам уже відомий шлях «із варягів у греки», або Грецький. Сухопутний шлях - Залозний - пролягав із Західної Європи через приазовські степи до Каспійського моря й далі до країн Закавказзя та Сходу. На початку XI ст. виник суходільний шлях із Києва до верхньодунайських міст, який пролягав через Південну Русь, Польщу, Моравію, Богемію.

Від середини XI ст. набули поширення гроші у вигляді зливків срібла усталеної маси й форми - гривні.

Що в матеріалах параграфа про суспільне та господарське життя Русі-України за часів розквіту зацікавило найбільше? Про що хотіли б довідатися докладніше?

Зацікавили ремесла під назвою чинбарство і кушнірство.

Як ви гадаєте, чому тогочасні джерела багаті на свідчення про життя князів, проте мало розповідають про життя простолюду?

Бо історію про князів записували та ілюстрували.