С, , по-братски : ) древнего мира. 1.цивилизацию древней греции называют: а)торговой; б)морской; в)полисной; г)ирригационной. 2.особенность, отличающая первобытность от цивилизации: а)сословная структура общества; б)производящее хозяйство; в)государство; г)присваивающее хозяйство. 3.соотнесите черты восточной деспотии и полисной демократии: 1.деспотия 2.демократия а)равенство перед законом; б)строгая иерархия; в)право быть избранным; г)наследование должности. 4. 476 г.-это: а)разделение римской империи на западную и восточную; б)разгром рима вандалами; в)падение западной римской империи; г)установление в риме христианства как государственной религии. 5.к античным цивилизациям относят цивилизацию: а)древней греции; б)древнего рима; в)эллинистическую; г)все перечисленные. 6.для древних восточных цивилизаций характерна форма правления: а)военная диктатура; б)республика; в)ограниченная монархия; г)деспотия. 7.эпоха эллинизма возникает как результат: а)колонизации греками берегов средиземного и черного морей; б)пелопонесской(афино-спартанской) войны в 5 в. до н.э.; в)завоевательных походов александра македонского; г)завоевания греции македонией. 8.соотнесите страну и достижения: 1.египет; 2.вавилон; 3.спарта; 4.афины; 5.македония; 6.рим. а)илоты; б)фаланга; в)первые письменные законы; г)мумификация умерших; д)парфенон; е)колизей. 9.полис в древнем мире-это: а)столичный город; б)колонии греков по берегам средиземного и черного морей; в)объединение метрополии и колоний; г)город-государство. 10.одним из истоков римской цивилизации, кроме колоний, учёные называют цивилизацию: а)критян; б)этрусков; в)архейскую; г)самнитов. 11.в 8-9 вв. до н.э. в риме свободное, но бесправное население-"". 12.потомки отцов-основателей рима, высший слой общества в риме-"". 13.форма правления с выборными органами власти-"".

При словосполученні «середньовічний замок» наша уява відразу малює нам величну будову, з високими вежами, зубчастими стінами, на яких несуть свою варту суворі лицарі в латах. А хтось, можливо, представить собі навіть якогось дракона, що літає в небі над самим замком і мудрого чарівника з довгою сивою бородою, що живе в одній із замкових веж (як правило, найвищій). Адже недарма образ замку вельми популярний в такому жанрі як фентезі, різних казках, тощо. Але часто реальна історія не менш цікава, ніж різні казкові небилиці, і наша сьогоднішня стаття буде присвячена замкам самим що не є реальним, їх устрою та місцю в нашій історії.

Опрацювавши цей параграф, ви дізнаєтесь: які риси мала культура Середньовіччя; де і як здобувалися знання в Середні віки; що таке романський і готичний стилі; що таке Відродження (Ренесанс).

1. Культура на початку середньовіччя. Перші століття Середньовіччя називали «темними віками», і навряд чи про них можна говорити як про сприятливі для розвитку культури. Проте саме в цей період відбувалося народження нової європейської середньовічної культури, яка брала свій початок із залишків античної спадщини, культури варварів і християнства. Перші результати такої взаємодії стали відчутними в період «Каролінгського відродження». Так називали піднесення культури за часів правління Карла Великого. Це був перший в історії Середньовічної Європи прояв глибокого й свідомого інтересу до античної культури і освіти. У той самий час Карл Великий, не забуваючи і про своє германське походження, наказав збирати германські старожитності й цікавився давніми франкськими піснями.

Карл мав добру для того часу освіту: знав грецьку й латинську мови, полюбляв читати. Він за до себе й залучав до управління державою вчених з усієї Європи. При дворі імператора існував гурток, який назвали «Академія» — на зразок філософської школи грецького філософа Платона. Тут читали твори античних філософів і церковних богословів, складали вірші, вільно обмінювалися думками з різних тем, дискутували. Із до членів «Академії» Карл заснував при центрах єпископств школи, де готували освічених людей для управління державою (така школа існувала й при дворі імператора). На місці цих шкіл згодом виникли середньовічні університети.

Карл Великий цікавився історією. За його наказом збирали й переписували давні римські та грецькі рукописи. Він доручив щорічно записувати всі події, які відбувалися в державі. Ці записи дістали назву «аннали» (від латин. annus — рік).

Культурне піднесення проявилося і в досить широкому будівництві. Було споруджено понад 300 палаців, соборів, церков і монастирів. У своїй резиденції в Аахені Карл збудував величний палацовий комплекс. У центрі розташовувалася велика зала для урочистих прийомів, імператорські покої. Бічне крило комплексу, де розміщувалися школа, бібліотека, архів, з’єднувало зал із каплицею — палацовою церквою, яка збереглася до нашого часу.