Выполнила ли россия поставленные в -турецкой войне 1877-1878? если да то какие?

1.да выполнила 

2.форсирование дуная,захватили  шипкинский первал, после осады вынудить лучшую туретцкую армию осман-паши к капитуляции в плевне

3.виликобритания окупировала кипр, болгария объявила себя не ззависимым от турции государством

1) выполнила.

2) + выход к черному морю. 3) - тяжкая жизнь народа.

ответ:Місто засноване у 667 року до н. е. мегарцями на чолі з Бізасом (Бізантом), на честь якого місто отримало назву Візантій.

У 512 — 478 році до н. е. — під владою Персії. Після звільнення увійшов до складу Афінської архе. У 411 — 409 і 405 — 389 роках до н. е. — тимчасово перебував під контролем Спарти, у 364 році до н. е. — Фів. У 357 році до н. е. остаточно виходить із підпорядкування Афін.

У 340 році до н. е. Візантій взяв в облогу Філіпп II Македонський, але місто вистояло, з Александром Великим візантійці, натомість, підтримували приязні стосунки і навіть допомагали йому кораблями. У 227 році до н. е. місто атакували кельти (галати), які згодом оселилися на північному березі Золотого Рогу.

У 146 році до н. е. Візантій уклав союзний договір із Римом, у 74 р. до н. е. — увійшов до складу Римської республіки

У 193 році місто після трирічної облоги було захоплене Септимієм Севером. Він наказав зруйнувати міські мури і позбавити Візантій усіх пільг і привілеїв.

Докладніше: Візантій

Костянтин Великий(мозаїка Св. Софії)

Доба Костянтина і його нащадків[ред. | ред. код]

У 324 році Костянтин Великий розпочав будівництво на місці Візантія «Нового Риму», що згодом на честь імператора отримав назву Константинополь. Офіційно столицю імперії на береги Босфора перенесли 11 травня 330 року. Костянтин дбав про розбудову міста, заохочуючи переселятись до нього представників панівних верств, торговців і ремісників з усієї імперії. За час його правління у Константинополі було зведено 30 палаців і храмів, 4 тисячі великих житлових будинків, по півтори сотні лазень і пекарень, 8 водогонів, 2 театри, цирк і новий іподром.

За нащадків Костянтина державною релігією стає християнство. Натомість спалахує запекла боротьба між прихильниками нікейського символу віри і аріанами, що у 342 році призвела навіть до вуличних заворушень у Константинополі. Імператор Феодосій I рішуче стає на бік нікейців. Рішенням скликаного ним другого Вселенського Собору (381 р.) за єпископом (патріархом) Константинополя, як єпископом «Нового Риму», було визнане друге місце «по честі» після єпископа Римського або «Старого Риму» серед інших християнських ієрархів.

Після смерті імператора Феодосія І у 395 році Римська імперія остаточно розпалася навпіл. Константинополь стає столицею Східної або ж Ромейської (Візантійської) імперії. Як і на Заході у державні справи починають активно втручатися ватажки варварських племен, що їх імператори змушені були взяти собі на службу. Проте 12 липня 400 року мешканці Константинополя із зброєю в руках виганяють з міста готів. У 404 р. спалахує повстання на підтримку Іоанна Золотоуста. У 408 — «хлібний бунт».

Місто швидко зростає, вже наприкінці IV сторіччя будинки почали зводити навіть за межами міських мурів, збудованих Костянтином. У 412 році Константинополь і його оборонні споруди постраждали від землетрусу. Тому за часів Феодосія II на захід від «костянтинових мурів» були зведені нові стіни, що визначили межі міста на кілька сторіч.

Объяснение:

Александр 1(1801-1825)

Его политика делится на два периода:

либеральный-1801-1812/1814

консервативный-1812/1814-1825

Если Вы имеете в виду реформы, то вот краткий список внутренних :

1.1802г.-создание Комитета министров, т. е. упразднение коллегий (введенных при П1)

2.1803г.-указ о вольных хлебопашцах

3.1803г.-положение "об устройстве учебных заведений"

4.1804г.-издание либерального(по характеру) цензурного устава.

5.1805г.-унив.устав(автономия универов)

6.1809г.-указ , запрещающий помещикам ссылать крестьян в Сибирь

7.1810г.-создание Гос.Совета

8.1815г.-введение конституции в ЦП(Царство Польское)

9.1816г.-указ об освобождении Эстляндской губернии от креп. завис.

10.1822г.-восстановление права помещиков отправлять в Сибирь крестьян.