Чем отличалось правление святослава от деятельности других князей? ( россии)

Історія стародавньої Персії як великої держави минулого починається в середині VI століття до н. е. коли під проводом талановитого вождя (згодом перського царя) Кіра II перси спершу повністю завоювали Мідію, одну з великих держав тодішнього Сходу. А потім вже почали погрожувати і самому Вавилону, що був на той час найбільшою державою давнини.

І ось вже в 539 році поблизу міста Опіса, що на річці Тибр, відбулася рішуча битва між арміями персів і вавилонян, що закінчилася блискучою перемогою персів, вавилоняни виявилися повністю розбитими, а сам Вавилон, найбільше місто давнини на довгі століття входить до складу новоутвореної перської імперії. Лише за якийсь десяток років перси з маленького племені перетворилися воістину у володарів Сходу.

Такому приголомшливому успіху персів за повідомленням грецького історика Геродота сприяли, передусім скромність останніх. І зрозуміло залізна військова дисципліна в їх військах. Навіть здобувши величезні багатства і владу над багатьма іншими племенами і народами, перси продовжували найбільше шанувати саме ці чесноти скромність. Цікаво, що при коронації перських царів, майбутній цар повинен був одягатися в одяг людини і з’їсти жменю сушених фіг, та випити склянку кислого молока – їжу в, що символізувало його зв’язок з народом.

Але повернімося до історії перської імперії, спадкоємці Кіра II, перські царі Камбіс та Дарій продовжили активну завойовницьку політику. Так при Камбисі перси вторглися в древній Єгипет, який переживав в той час політичну кризу. Перемігши єгиптян, перси перетворили цю колиску стародавньої цивілізації, Єгипет в одну із своїх сатрапій (провінцій).

Цар Дарій активно зміцнював кордони перської держави, як на Сході, так і на Заході, при його правлінні стародавня Персія досягла вершини своєї могутності, під її владою перебував майже весь тодішній цивілізований світ. За винятком стародавньої Греції на Заході, яка ніяк не давала спокою войовничим перським царям, і невдовзі перси при правлінні царя Ксеркса, спадкоємця Дарія, спробували підкорити цих примхливих і волелюбних греків, але не тут-то було.

Незважаючи на чисельну перевагу, військова вдача вперше зрадила персам. У цілому ряді битв вони зазнали ряд нищівних поразок від греків, тим не менш, на якомусь етапі їм вдалося здобути ряд грецьких територій і навіть розграбувати Афіни, але все одно греко-перські війни завершилися нищівною поразкою перської імперії.

З цього моменту колись велика країна вступила в період занепаду, перські царі, які виросли в розкоші все більше забували колишні чесноти скромност яка так цінувалась їх предками. Багато завойованих країн і народів тільки й чекали нагоди, щоб повстати проти ненависних персів, своїх поневолювачів і загарбників. І такий момент настав – Олександр Македонський на чолі об’єднаного грецького війська вже сам напав на Персію.

Здавалося, що перські війська зітруть цього нахабного грека (точніше навіть не зовсім грека – македонця) в порошок, але все виявилося зовсім інакше, перси знову терплять нищівні поразки, одна за іншою, згуртована грецька фаланга, цей танк античності, раз за разом розтрощує переважаючі чисельно перські сили. Колись підкорені персами народи, бачачи, що відбувається, також повстають проти своїх володарів, єгиптяни і зовсім зустрічають армію Олександра як визволителів від ненависних персів. Персія опинилася справжнім колосом на глиняних ногах, сувора з вигляду вона була переможена завдяки військовому і політичному генію одного македонця.

Геоцентрическая система мира была разработана тысячи лет назад греческими философами и являлась принятой моделью Солнечной Системы в течение столетий. Геоцентрический фактически означает Землю в центре. Эта модель также называется Птолемеевой системой мира в честь греческого ученого и философа Клавдия Птолемея, невзирая на то что теория существовала за годы до него. Геоцентрическая система мира размещает Землю в центре Вселенной с Солнцем, Луной и планетами, кружащими вокруг нее.

Гелиоцентрическая система мира, которая означает, что Солнце находится в центре, постепенно заменила геоцентрическую систему мира. Эта новая система размещает Солнце в центре Солнечной Системы с Землей и всеми другими планетами, вращающимися по орбитам вокруг него. Эта теория реконструировала все, потому что она полностью изменила столетия установившегося мнения. Хотя идея гелиоцентрической системы мира появилась еще в 200 году до н.э., она не получила популярности до 16-го века.

Единственная причина, почему геоцентрическая система мира оставалась популярной так много лет, из-за того, что она объясняла многие наблюдения, проводимые древними греками. Например, геоцентрическая система мира объясняла, почему объекты падают в направлении Земли - гравитация - а также почему Венера, кажется, остается на одном и том же расстоянии от Земли, основываясь на ее неизменной яркости. Поскольку астрономы видели проблемы с геоцентрической теорией, они изменили ее для того, чтобы объяснить эти расхождения. Еще одна причина, почему эта модель оставалась популярной так долго, - потому что она развивалась вместе с политикой Римской Католической Церкви.

Поскольку технологии совершенствовались, на поверхность всплыло больше проблем, стоящих перед геоцентрической системой мира. В 16-м веке астроном Николай Коперник, основываясь на работах древних ученых, опубликовал свою гелиоцентрическую теорию в книге "О вращении небесных сфер". В своей книге он сделал некоторые радикальные изменения, такие как утверждение, что звезды не вращаются по орбитам вокруг Земли, и объявление, что вращение Земли - это то, что заставляет ее выглядеть так, как если бы звезды находились на орбитах вокруг Земли.

Ирония в том, что после всех споров над этими различными теориями, ни одна не была обязательно правильной. Теория относительности Эйнштейна опрокидывает обе модели. Новое доказательство также показало, что центр гравитации Солнечной Системы не находится точно в центре Солнца. Это означает, что любая модель приемлема, независимо от фундаментальных различий между теориями. Астрономы используют как гелиоцентрическую, так и геоцентрическую модели для исследования зависимости от того, какая теория делает их вычисления проще. Безусловно кажется, что некоторые вещи являются относительными в конце концов.

Объяснение: