Тема: деятельность первых киевских князей. написать внешнюю и внутреннюю политику княгини ольги, князя святослава, князя владимира красно солнышко и княся ярослава мудрого. заранее огромное

Так как учу историю
Ольга-Святая, решила отомстить древлянам за своего мужа-князя Игоря. Поступила нерешительно.
Святослав-хитрый, мог рассправиться с любым врагом. Мать похоронил с вечной памятью.
Владимир кр солн-внук княгини, долгий князь Руси, велел всем древлянам нести память о его бабушке.
Ярослав-в честь Ярослава произошло название города-Ярославль
Желаю удачи)

Михайло Сергійович Грушевський народився 29 вересня 1866 року в містечку Холм у Царстві Польському (нині на території Польщі).

Батько — Сергій Федорович Грушевський, на той час працював викладачем у греко-католицькій гімназії. За сімейною традицією Сергій Федорович здобув духовну освіту, проте все життя пропрацював на педагогічній ниві: викладав у Переяславській і Київській семінаріях, працював директором народних шкіл на Кавказі, був автором відомого у дореволюційній Росії підручника з церковнослов'янської мови. Мати, Глафіра Захарівна Опокова походила з сім'ї священнослужителів із містечка Сестринівка. У 17-річному віці вийшла заміж за професора Київської духовної семінарії 30-річного Сергія Грушевського. Михайло Сергійович Грушевський, згадував своїх батьків, як справжніх патріотів України, які зуміли виховати «тепле прив'язання до всього українського — мови, пісні, традиції» та пробудити в своїх дітях національне почуття[2].

Дід Михайла Грушевського, Захарій Іванович Оппоков, який благословив онука на навчання в Києві, в університеті Святого Володимира, був за життя нагороджений двома орденами Святої Анни, бронзовим хрестом, орденом Святого Рівноапостольного князя Володимира, — і йому було дароване дворянство[3].

Родина Грушевських. У центрі — Михайло. Владикавказ, близько 1886 р.

1869 року, через стан здоров'я батька, сім'я переїжджає на південь Російської імперії: спочатку до Ставрополя (1870—1878), згодом — до Владикавказа (1878—1880). Здобувши домашню початкову освіту, 1880 року Михайло був зарахований відразу до третього класу Тифліської гімназії. У цей час він із захопленням читає твори Миколи Костомарова, Пантереймона Куліша, Михайла Максимовича. Під час навчання у гімназії Михайло пише свої перші оповідання, які надсилає до України відомому письменникові Іванові Нечую-Левицькому, котрий схвально їх оцінює. 1885 року майбутній історик, за підтримки Нечуя-Левицького, публікує свої оповідання «Бех-аль-Джугур» та «Бідна дівчина»

Если бы я путешествовал в средневековье, то наверное присоединился к купцам, везущим специи из Восточных стран. Чтобы продать свой дорогой товар торговцы много путешествовали по всей Европе и конечно видели больше, чем остальные люди.С удовольствием походил бы я по тесным улочкам европейских городов, где балкончики противоположных домов почти соприкасаются друг с другом. Походил по площадям и посмотрел на величественные храмы и ратуши. Тогда это были самые большие здания в городах и их не закрывали высотки. Конечно, наш торговый караван посетил бы европейских правителей, живущих в укрепленных замках. А если бы мы попали на рыцарский турнир и на пир в его честь я был бы счастлив. Еще я обязательно познакомился бы со средневековыми мальчишками и узнал во что они играют и какие у них игрушки. Еще мне очень интересно было бы попасть в средневековую школу и сравнить ее с сегодняшней. Что осталось неизменным, а что поменялось.А потом вместе с караваном мы вернулись на Восток за новой партией пряностей, и тогда бы я от них незаметно отстал и вернулся домой. Жалко, что у меня нет машины времени.