Вконце 9 в. продвинули границы ислама далеко на восток а)саманиды в)аштарханиды

А)Саманиды продвинули)

яскравою сторінкою середніх віків були хрестові походи. 27 листопада 1095  р. папа римський уран  іі у  клермоні  закликав християн звільнити гроб господній. у святу землю рушило християнське воїнство від простих людей до монархів. в результаті першого хрестового походу в палестині постали чотири держави хрестоносців. загалом відбулося вісім походів. проте вже четвертий показав, що ідея священної війни проти ворогів християнства втратила будь-яку привабливість, а хрестовий рух втратив сенс. у 1291  р. пала остання фортеця хрестоносців у палестині.

хрестові походи породили таке явище як духовно-рицарські ордена. які стали вагомими чинниками середньовічної історії.

у хііі  ст. католицька церква досягла вершини своєї могутності. але саме в цей час їй стала загрожувати давня небезпека – єресь. різні єретичні вчення швидко ширилися європою. для боротьби проти них церква застосовувала будь-які засоби: переконання, проповіді, інквізицію, хрестові походи. але приборкати єресь церква так остаточно і не змогла.

хіv  ст. стало кризовим для католицької церкви.    папи римські втрачають свою колишню могутність. навіть на 70 років потрапляють у полон до французьких королів (авіньйонське  полонення). остаточно могутність пап підірвала велика схизма.

розбрат у церкві примусив задуматися. чи правильним шляхом йшло суспільство до бога. знову спалахнув рух єретиків. найсильніший рух за оновлення церкви спалахнув у чехії і був пов`язаний з вченням яна гуса. хоча рух вдалося приборкати, негаразди католицької церкви на цьому не скінчилися. але то вже інша історія.

культура середньовіччя була тісно пов’язана з релігією і церквою. бо саме релігія визначала світогляд середньовічної людини.

перші століття середньовіччя називали „темними віками” і навряд чи їх можна назвати сприятливими для поступу культури. проте саме в цей період відбувалося народження нової європейської середньовічної культури, яка черпала свої початки з античної спадщини, культури варварів і християнства. перші результати такої взаємодії стали відчутними в період «каролінгського відродження» (період правління карла великого).

у наступні два століття (іх-х  ст.) у культурі знову спостерігався занепад і вона „замкнулася” за мурами монастирів. тут за мурами роздуми монахів породили схоластику – метод логічного мислення і пізнання. схоласти прагнули пізнати, як взаємозв’язані бог, всесвіт і людина. вершиною середньовічної схоластики стала діяльність  фоми аквінського  (1225 – 1274).

освічених людей у середні віки було відносно небагато. піднесення європи, що почалось у x  ст., викликало потяг до знань і потребу в освічених людях. освіта почала виходити за межі монастирів. починаючи з xi  ст. в європі зароджувалися вищі школи, що їх згодом назвали університетами. у них вивчали сім “вільних наук” — граматику, риторику, діалектику, арифметику, ію. остання містила ію, астрологію, музику. перші три науки складали “тривіум”, наступні чотири — “квадривіум”.

зосередженість у середні віки на вивченні лише святого письма не задовольняла людей, які замислювалися над пізнанням навколишнього світу. так у середні віки зароджуються дослідні знання, які стали підґрунтям для виникнення науки.

у середні віки була багатою літературна творчість. вона брала свій початок з героїчного епосу раннього середньовіччя. рицарські романи, поезія трубадурів і мінезингерів стали візитними картками епохи.

у середні віки книги були рідкістю. вони були дорогими і переписувалися від руки. але наприкінці середніх віків сталася справжня революція. завдяки поширенню паперу і винаходу книгодрукування (1445  р.)  йоганом  гутенбергом  книга стала доступної для більш широкого круга людей.

xi – xv  ст. мистецтво знало два основні художні стилі, які заступали один одного — романський і готичний.  перший стиль — романський — панував у xi – xii  ст., другий — готичний — у xii – xv  ст. ці стилі найбільш яскраво проявилися в архітектурі замків і церков.

середньовічні храми прикрашалися фресками, іконами, скульптурами, згодом стали використовуватися і вітражі.

у хіv-хv  ст. почалася епоха відродження. батьківщиною її в силу історичних обставин стала італія. в основі культури відродження був гуманізм. на той час під гуманізмом розумілося все те, що є зрозуміти і вивчити людину. культура відродження змінила середньовічне уявлення про світ, земне життя, людину і її чесноти. людина була поставлена у центрі  світотворення.

  прочтай   поймешь 

1). Аполлон - юный греческий бог гармонии, искусств, музыки и пения. Его изображали с лирой в руках, полученной им от Гермеса. В живописи Аполлона изображали в окружении муз.
2). Афина - богиня войны. Отличается от других богинь своей необычной внешностью. Изображали в доспехах, с копьём в руках. Её сопровождают  священные животные.
3). Артемида - богиня охоты и зверей. Охота была самой сильной страстью Артемиды, поэтому её изображали в виде охотницы с луком и стрелами, сопровождаемой различными животными.
4). Арес - бог вероломной войны. Греки его изображали в виде сильного и молодого мужчины. Его атрибуты - копьё, горящий факел, собаки, коршун. На голове шлем, в руках щит и меч.
5). Афродита - богиня любви и красоты. Её изображали красивой и стройной, в слегка наброшеной одежде, открывающей её грациозное тело.
6). Гефест - бог огня и кузничного ремесла. Изображали сильным и обязательно с бородой. Атрибуты - кузнечные орудия, яйцевидной формы колпак рабочего и короткая верхняя одежда, которую носили ремесленники и которая оставляла правое плечо обнаженным.
7). Дионис - бог растительности, виноградарства, виноделия. Его часто изображали как быка или человека с рогами. Одет в бычью шкуру.
8). Гермес - бог-покровитель стад, торговли, путешественников. Его изображали с бараном на руках. Исполняя вестника богов, он носит широкополую шляпу, на которой иногда изображают небольшие крылышки. Обут в крылатые сандалии, в руке держит кадуцей.( Кадуцей - жезло, обвитое двумя белыми лентами или змеями.) Это символ магической силы и власти.
P.S. если что-то не так просто удали мой ответ.