Великий князь литовский, при котором в княжестве установилась толерантность

Витовт,Еврейская хартия

Десять тисяч років тому на планеті значно потеплішало, закінчився льодовиковий період. наставали часи неоліту. людина навчилася виготовляти зручніші та міцніші знаряддя праці. жінки під час збиральництва помічали, що зерна, які впали на м'який ґрунт, паростки. це наштовхнуло людей на думку спробувати вирощувати біля оселі їстівні рослини. задля цього почали попередньо розпушувати ґрунт палицями-копачками. з часом створили мотику. так утворюється перший вид землеробства — мотичне. згодом землеробство поширюється в місцевості з не таким сприятливим кліматом — на північ. там люди мусили розчищати землі від лісів для засівання. для цього дерева підрубували, корчували пеньки, а потім усю деревину підпалювали. попіл, що лишався, мотиками заорювали в ґрунт. земля ставала родючішою. так утворився ще один вид землеробства — підсічно-вогневий. завдяки праці землеробів люди отримували зерно, боби, фрукти, овочі, олію, хліб. почалося тварин, м'ясо яких споживали, коли не вистачало здобичі. виникає є скотарство. воно дало змогу отримати жири, молоко, сир, сметану, вовну. тварин до того ж використовували як тяглову силу, щоб зорати поле, перевезти вантажі, їздити верхи. використання худоби до появи орного землеробства. це була фізично важка праця, не під силу жінкам, тому її виконували чоловіки. щодалі зростала їхня роль у господарюванні. чоловіки приносили з лісу дитинчат тварин, які залишилися без батьків або відбилися від стада. цих дитинчат — поросят, козенят, телят — не споживали одразу, а починали відгодовувати в загонах. більшість тварин живилася рослинною їжею. винятком були собаки, які жили поруч з людьми без примусу, що було взаємовигідно. згодом свійську худобу (, табунами) почали випасати на луках, переганяючи її з місця на місце під наглядом та охороною. так із утворилося відгінне скотарство. це була справа переважно чоловіків, які тепер стали головними постачальниками та виробниками їстівних продуктів. жінкам залишалися обов'язки нагляду за ім господарством. за таких умов керівна роль у людських колективах переходить до чоловіків. на зміну матріархату приходить патріархат. з часом народи, що обрали землеробство як головний вид господарювання, залишаються постійно жити на певній місцевості. вони стають осілими . а ті, хто обрали для себе головним заняттям відгінне скотарство, змушені були постійно шукати для своїх стад нові пасовища. згодом вони стали кочівниками. отже, різні види господарювання зумовили й різні способи життя давніх людей — осілий і кочовий. з виникненням землеробства й скотарства люди вже не збирали в готовому вигляді продукти харчування, а виробляли їх. так занепав привласнювальний засіб ведення господарства, натомість утворилося виробне господарство. це було докорінним перетворенням у розвитку трудової діяльності людей, тому вчені назвали цю подію неолітичною революцією. неолітична революція — так називається перехід людства від збиральництва та мисливства (привласнювальне господарство) до рільництва і скотарства (виробне господарство), який відбувся за часів неоліту.

каролингское возрождение  — период интеллектуального и культурного возрождения в  западной европе  в конце  viii  — середине  ix века, в эпоху правления королейфранков  карла великого,  людовика благочестивого  и  карла лысого  из династии  каролингов. в это время наблюдался расцвет , искусств, архитектуры, юриспруденции, а также теологических изысканий. во время каролингского возрождения мощный импульс получило развитие средневековой  латыни, на основе латинского алфавита возник особый шрифт,  каролингский минускул. при монастырях открывались школы и  библиотеки.

централизация власти, которую осуществил карл великий, а также его личная любовь к учёности сыграли центральную роль в каролингском возрождении. каролингское возрождение было тесно связано с военно-политическими и административными , которые стояли перед каролингами, стремившимися к укреплению своей власти на всей территории империи, для чего было необходимо подготовить служебно-административные кадры, образованное духовенство. эти цели преследовало насаждение новых школ (в  туре,  корби,  фульде,  реймсе,  райхенау  и центром каролингского возрождения был своеобразный кружок при дворе карла великого, так называемая «дворцовая академия», которой руководил  алкуин. в кружке участвовали карл великий, его биограф  эйнгард, поэтангильберт  и другие.

в период каролингского возрождения вырос интерес к светским знаниям, «семи свободным искусствам» (их новое средневековое толкование  — применительно к условиям феодально-церковной культуры  — стремились дать алкуин, аббат  фульдского монастыря  рабан мавр  и особое место среди деятелей каролингского возрождения занимали выходцы из ирландии  —  седулий скотт, знаток греческого языка, поэт и учёный, и  иоанн скот эриугена, первый оригинальный философ средневековья, создатель  пантеистической  системы, крупный композитор, художник, учёный и поэт  туотило.