Духовная жизнь в в 1930-х гг., в отличие от 1920-х, характеризовалась а) антицерковной направленностью б) отсутствием связей с западной культурой в) оторванностью от широких народных масс г) существованием одного официального художественного направления

А вроде, но я не уверена

г) существованием одного официального художественного направления 

Скорее, именно Г, во всяком случае из предложенных вариантов.

Условно все реформы Петра I можно разделить на три направления: быт, культура, образование.

1. Первая и сама известная реформа в быту Петра I была проведена сразу после окончания Великого посольства. Введение одежды на европейский манер сильно потрясло народ. Сам царь лично обрезал длинные рукава и бороды. Неизменными остались только каноны церкви, позволялось это и крестьянским мужикам.

2. Приехав из-за границы, будущий император привёз не только картофель, но и чайные листья, кофе и табак. Последнее сильно укоренилось в российском обществе и, конечно, привело к отрицательным последствиям.

3. В российское государство была завезена ещё одна Западная традиция. Новый год теперь отмечали не с 1 сентября, как по старинке, а с 1 января. Теперь принято было наряжать новогоднюю ёлку, а летоисчисление вести по григорианскому календарю с рождения Христова, а не от сотворения мира.

4. Именно при Петре I был создан первый российский музей Кунсткамера. Сюда привозили вещи со всей страны. Например, останки умерших животных, древние летописи, заспиртованные головы "монстров". Вскоре музей стал открытым для свободного посещения простыми гражданами.

5. Первым российским императором была основана и новая столица. На смену старой Москве пришёл молодой и величественных Санкт-Петербург. Город был заложен в 1703 году.

Объяснение:

как-то так

ответ:

Объяснение:

Міжнародне становище в Європі напередодні війни було напруженим і складним.

Іспанська та австро-німецька гілки династії Габсбургів після періоду суперництва вирішили об'єднати зусилля у боротьбі за встановлення свого панування в Європі.

Франція, яка на той час зміцніла, прагнула не допустити цього і надала підтримку протестантам у Німеччині. Окрім того, вона бажала утвердити своє панування в Італії та була невдоволеною посиленням тут впливу іспанських Габсбургів.

Уряд Англії також не бажав залишатись осторонь. З одного боку, Англія не хотіла посилення впливу католицьких Габсбургів у Нідерландах і Німеччині, з іншого — посилення Франції не відповідало її торговельним інтересам. Двозначність позиції Англії вимагала від неї постійного лавірування між Габсбургами та їхніми противниками.

 

Данія, маючи з Північною Німеччиною тісні політичні та економічні зв'язки, теж не бажала посилення в Німеччині Габсбургів.

Король Швеції Густав II Адольф, як і король Данії Кристіан IV, намагався посилити вплив своєї країни на північних морських шляхах. Експансія Іспанії заважала його намірам.

Московське царство вело у той час боротьбу за вихід до Балтійського моря. Габсбурги надавали підтримку католицькій Польщі з метою перешкодити просуванню Московії на захід.

Водночас у більшості держав Європи спостерігалося падіння авторитету католицької церкви. В окремих країнах відбувалася Реформація, в інших почалася Контрреформація. Обидві сторони не бажали домовлятися, прагнучи знищити супротивника. Наслідком загострення цих протиріч і стала Тридцятилітня війна.