Что такое полис, демос, ареопаг, архонты, долговой камень.

Полис - небольшой по территории город-государство со своим правителем, войском и законами.
Демос = народ
Археопаг - орган власти в Афинах.  Главными функциями ареопага было наблюдение за соблюдением законов и суд по делам, связанным с убийствами.
Архонты - высшее должностное лицо в древнегреческих полисах
Долговой камень - камень, который устанавливали на земле должника в напоминание о долге. Если должник не погашал долг, то становился рабом

Полис-это город государства
демос -это простой народ
ареопаг-это совет знати
архонты-это 9 правителей
долговой камень-это напоминание о долге
наздоровье

Верденський договір (фр. Traité de Verdun, нім. Vertrag von Verdun, італ. Trattato di Verdun) — домовленість про розділ імперії Карла Великого між трьома синами Людовіка Благочестивого: Лотарем I, Карлом Лисим та Людовіком II Німецьким. Підписаний 11 серпня 843 року у місті Верден, що у сучасній Франції.

Відповідно до договору, землі Франкського королівства були розділені так:

Лотару дістались центральні області: центральна Італія, землі вздовж Рони та лівого берега Рейну, Ельзас, Бургундія, Прованс та деякі інші землі. Крім того до нього відійшов імператорський титул батька.

Карлу Лисому відійшли землі на заході від Рейну: Нейстрія, Аквітанія, Герцогство Васконія, Іспанська марка та деякі інші.

Людовіку II Німецькому відійшли землі за схід від Рейну: Алеманія, Саксонія, Баварія та ряд інших територій.

Після розподілу утворилось три держави: Серединне королівство (у 855 році після смерті Лотара, розпалося на три королівства — Лотарингію, Італію, Прованс); Західне Франкське королівство (орієнтовно в цих кордонах утворилась сучасна Франція); Східне Франкське королівство (орієнтовно в цих кордонах утворилась сучасна Німеччина).

Объяснение:

Восстание охватило весь Казахстан и переросло в национально-освободительное движение, направленное против военно-колонизаторской и широкомасштабной русификаторской политики царизма и в определенной степени—против феодально-байской верхушки аула. Вместе с тем выступление было направлено против империалистической войны, приведшей к кризису народного хозяйства и крайней степени обнищания народа. В этом оно смыкалось с революционной борьбой рабочего класса и крестьянства России. Главной целью восстания 1916 г. являлось национальное и политическое освобождение, подводящее итог всей предшествующей борьбе казахского народа за свободу и независимость. Основной движущей силой восстания были широкие слои национального крестьянства—шаруа, а также представители нарождавшегося рабочего класса, ремесленники. Участвовали в нем и представители других слоев казахского народа: баи, волостные управители, бии, а также демократическая интеллигенция. В целом национально-освободительное движение 1916 г. в Казахстане было мононациональным, за исключением его южных областей (Семиречья и Сырдарьинской области), где наряду с казахами в восстании участвовали уйгуры, узбеки, киргизы, дунгане и представители некоторых других народов.