Відповідь:
1. Полюддя
2. Святослав Ігорович
3. 1) г 2)в 3)б 4)а
4. 1) б 2) г 3) а 4) в
5. 1) Князь Святослав - мужній, сильний, хоробрий.
Завоював багато земель, потім його вбили.
2) Наполегливість, почуття справедливості, любов до батьківщини
3) У 971 році під Доростолом відбулася битва між дружиною Святослава і переважаючими силами константинопольського імператора Цимісхія. Два місяці противник облягав фортеця. Перед вирішальною битвою Святослав звернувся до воїнів: «Так не посоромимо землі російської, але ляжемо тут кістьми, бо мертві сорому не мають».
4) Нейтрально, не добре, не погано.
6. Східні слов'яни починаючи з VI-VII ст. розселилися на величезному обширі Східної Європи, утворюючи союзи племен. "Повість временних літ" складена п'ять століть тому, малює грандіозне полотно цього розселення: "Слов'яни прийшли й сіли по Дніпру і назвалися полянами, а інші - древлянами, тому що сіли в лісах, а ще інші сіли поміж Прип'яттю й Двіною і назвалися дреговичами, другі сіли по Двіні й назвалися полочанами, - за річкою, що впадає до Двіни і має назву Полота. Ті ж слов'яни, що сіли біля озера Ільмень, прозвалися своїм ім'ям - словенами... А інші сіли по Десні, і по Семі, і по Сулі й назвалися сіверянами." Цей процес розселення в цілому завершився у VIII-IX ст
Пояснення:
Значительную часть Ассирии составляли предгорья и горы, богатые залежами железной руды. Использование железа (I тыс. до н. э.) привело к перевороту в хозяйстве и военном деле.
Победы ассирийцев объяснялись их военными достижениями:
1. Широко использовали стальное оружие и броню (мечи, панцири и др.)
2. Создали отряды конницы.
3. Прокладывали для войск дороги, наводили переправы через реки.
4. Применяли стенобитные тараны и камнеметы для штурма крепостей.
Ассирийцы отличались жестокостью к покоренным народам, поэтому их столицу, город Ниневию, несмотря на обилие в ней роскошных дворцов, называли «логовищем львов» и «городом крови».
Объяснение:
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Активное исследование народов России необходимо было для того, чтобы иметь четкое представление о нравственной, языковой, общественной стороне этих народов. Необходимы были сведения о традициях данных народов, важно было знать на каких языках (наречиях) разговаривают люди, проживающие на данной территории. Чем занимаются? Чем живут? Чего хотят? Количественный состав проживающих на той или иной территории имел особое значение (статистический учет). Все это было очень важно для Русского географического общества.