Какое из изобретений описанных в параграфе вы читаете считаете самыми важными , для того чтобы европейцы смогли отправиться открывать новые земли?

К сожалению, параграф, в котором нужно найти изобретения, не указан. Поэтому я назову изобретения, которые в принципе использовались в эпоху Географических открытий.

Это карты, которые получили развитие вместе с картографией именно в этот период.

Путешественники использовали также компас. Это специальное устройство, при которого путешественники могли ориентироваться в местности, определять направления.

Они использовали также греческую астролябию, которая напоминала компас, но с зодиакальным кругом.

Путешественники использовали буссоль для того, чтобы измерять углы. Использовалась и мензула и инклинометр; первая использовалась в топографии для съемки, а второй измерял угол наклона.

Нивелир использовали для измерения разницы высот.

Плавали на галеоне - многопалубном судне очень большого размера, а португальские и испанские мореплаватели плавали на каравеллах.

Для достижения эффективности производства жизненно необходимо разделение труда. При организации такого разделения тяжёлый (прежде всего, физический) труд является наименее привлекательным. На определённом этапе развития общества (когда развитие технологий обеспечило производство работником большего объёма продукции, чем необходимо ему самому для поддержания жизни), военнопленных, которых прежде убивали, стали лишать свободы и принуждать их к тяжёлому труду на хозяина. Люди, лишённые свободы и превращенные в собственность господина, стали рабами.

Для моєї родини, як і для багатьох інших галицьких родин, війна почалася не 22 червня 1941-го – набагато раніше. І навіть не 17-го чи 1-го вересня 1939 року, ще раніше – в Першу Світову війну. А в період між війнами фактично й не закінчувалася.

В ту, першу війну Галичина стала ареною затятих боїв. Хтось воював за незалежність України, хтось – Польщі. А в складі австрійських військ воювали з такими ж українцями (та росіянами) з царської армії. А що значна частина родин була змішаними, українсько-польськими, це теж наклало свій відбиток на ті події.

З однієї з таких родин походив і мій дід, Павло Станіславович. Мати його, Текля Холоївська, з невеличкого хутора Стадниця на Тернопільщині, була українкою. Її могила ще й досі знаходиться на українській частині цвинтаря. Бо хоча поляки і українці жили разом, але віра у них була різна, а тому й цвинтар був розділеним навпіл. На одній стороні ховали поляків, на іншій – українців.

І хоча Текля похована на українській частині цвинтаря, її чоловік Станіслав, як тоді писалося польською Łubkowski, мій прадід – на польській. Не знаю, чи це було нормою – ховати дружин окремо від чоловіків.

Однак сім'я мого діда була такою ж змішаною, він теж одружився на українці і моя бабуся теж похована на українській частині цвинтаря, біля своєї свекрухи. А її чоловік, мій дід Павло, так само похований окремо - на польській стороні цвинтаря, неподалік свого батька Станіслава.

Объяснение: