Какие обряды сохранились со времён раннего и высокого средневековья?

Золота́ Орда́ (Улус Джучі, тюрк. Улу Улус — Велика Держава) — кочова держава, що існувала між 1240–1502 роками у степах Східної Європи, Західної Молдови, Центральної Азії та Західного Сибіру[3]. Виникла на базі монгольських завоювань 1220 — 1240-х років. Початково була частиною єдиної Монгольської імперії нащадків Чингісхана і називалась улусом Джучі, старшого сина Чингісхана. Назва «Золота Орда» походить від назви в московських літописах XVI століття як пам'ять про золоте шатро ханської ставки (орди). У східних літописних джерелах улус Джучі називався Дешт-і-Кипчак, Білою ордою (Ак-орда) та Синьою ордою (Кок-орда). Керувалася прямими нащадками Джучі, що носили титул ханів, а з кінця 14 століття — великих ханів на ознаку своєї суверенності. Поділялася на два найвпливовіші крила — улуси нащадків двох синів Джучі — Батия та його старшого брата Орда Іхена[3]. В процесі розпаду зі складу Золотої Орди виділилися Велика Орда, Астраханське ханство, Кримське ханство, Ногайська орда, Казанське ханство, Велике князівство Московське, Сибірське ханство, Казахське ханство, Узбецьке ханство.

Золота́ Орда́ (Улус Джучі, тюрк. Улу Улус — Велика Держава) — кочова держава, що існувала між 1240–1502 роками у степах Східної Європи, Західної Молдови, Центральної Азії та Західного Сибіру. Виникла на базі монгольських завоювань 1220 — 1240-х років. Початково була частиною єдиної Монгольської імперії нащадків Чингісхана і називалась улусом Джучі, старшого сина Чингісхана. Назва «Золота Орда» походить від назви в московських літописах XVI століття як пам'ять про золоте шатро ханської ставки

Объяснение: