Нерешенность рабочего вопроса, причины.

Нерешенность рабочего вопроса - первая русская революция 1905-1907 гг.

Характер революции - буржуазно-демократический
Состав революции - общенародный

Причины:
1. Противостояние самодержавия и общества, вызванное отсутствием политических свобод и парламента как формы представительной власти.
2. Нерешенность аграрного вопроса: господство помещичьего землевладения, малоземелье крестьян, сохранение выкупных платежей.
3. Ухудшение положения рабочих вследствие обострения конфликта между трудом и капиталом.
4. Кризис имперской системы отношений между центром и провинцией, между метрополией и национальными районами.
5. Неудачной ход и поражение России в Русско-японской войне 1904-1905 гг.

Греко-перські війни

Греко-перські війни (500 до н. е. — 449 до н. е., з перервами) — війни між Персією та давньогрецькими містами-державами, що відстоювали свою незалежність. Приводом до війни була до військовими кораблями, надана Афінами та Еретрією з острова Евбеї 500 повсталим проти перського панування над грецькими полісами у Малій Азії.

Основним джерелом з історії греко-перських воєн є «Історія» Геродота, що містить опис подій до 478 до н. е. включно. Про хід військових дій в середині V ст. до н. е. стисло повідомляє Фукідід в «Історії Пелопоннеської війни». Розповіді про окремі моменти війни зустрічаються в творах трагіка Есхіла і в «Афінській політії» Аристотеля. З пізніших істориків про цей період переповідає Діодор Сицилійський, а також Плутарх, що написав декілька біографій політичних і військових діячів того часу (Фемістокла, Арістіла, Кімона). Цікавий матеріал містять нечисленні написи, що відносяться до V ст. до н. е. Нарешті, в 1938—1939 рр. були проведені археологічні розкопки на полі бою при Фермопілах, що дали цінні відомості. Вельми цікаві також результати розкопок могильного пагорба на Марафонському полі в Аттиці (1940-ві роки XX століття).

Собственно, на этот вопрос коротко и ясно ответил декабрист Дмитрий Завалишин, написав: «Либеральные гуманные идеалы были заимствованы с Запада, а революционные были свои, доморощенные». Иными словами, дворянские революционеры намеревались сделать то, о чем мечтал и император Александр I, — прежде всего, отменить крепостное право и дать стране конституцию. Их организация «Союз благоденствия» потому и являлась далеко не тайной, что скрывать эти цели им было ни к чему — сам хозяин Зимнего дворца выступал в данном случае гарантом их безопасности.

Позже, разочаровавшись в действиях Александра I, дворянские прогрессисты переходят к подготовке военной (исключительно силами армии) революции. Однако даже в 1820 году их руководители (в частности, Павел Пестель) хотели ехать в Таганрог, чтобы предложить отдыхавшему там императору следующий обмен: отказ от революционных действий с их стороны в ответ на начало давно задуманных реформ — с его. Более того, декабристы намеревались в случае успеха переговоров стать верными сторонниками власти и активно участвовать в проведении реформ.

Объяснение: