Что определило крах версальской системы

Система эта оказалась неустойчивой и стала давать сбои вскоре после создания. А окончательно она развалилась с началом Второй мировой войны. Версальский  порядок не был всеобъемлющим,  в него не входили две сверх державы СССР и США. Без которых обеспечение стабильности в Европе уже были  не возможны. 

xvi ст. в польщі відбувався перехід від середньовічної оброчної системи до фільварково-панщинного господарства. фільварок — багатопрофільне господарство, в якому вся земля належала панові і в якому працювали селяни, котрі відробляли панщину.

причин цього було декілька. по-перше, зростали міста, збільшувалася чисельність міського населення й підвищувався попит на сільськогосподарську продукцію. по-друге, в результаті напливу до європи після великих ічних відкриттів золота почався інтенсивний розвиток ринкових відносин, що вело до зростання попиту на хліб, сільськогосподарську продукцію та сировину для мануфактур. землевласники перетворювали свої господарства у фільварки з метою збільшення виробництва товарної продукції, тобто продукції, розрахованої для продажу на ринку.

якщо в західній європі на той час кріпацтва вже фактично не існувало, то в польщі у xvi ст. воно зберігалося, але форма визиску селян змінилася. так, згідно з польськими законами, 1518р. польські селяни втратили право захищати свої права в суді та опинилися під судом своїх панів. у 1543 р. було заборонено перехід селян від одного пана до іншого. у фільварках панщина сягала шести днів на тиждень. окрім вирощування хліба, у фільварках

Люди научались верить в будду и по этой вере основывать свою жизнь. в вероучении буддизма совершился переход от религиозного эгоизма к симпатии - буддист думает о спасении других, он знает сострадание к судьбам всего человечества. ведь даже сам будда не хотел тотчас же по достижении совершенства уйти в нирвану, так как имел намерение нести людям истину и жить для спасения многих. религия буддизма не связана ни с какой национальностью, ни с каким мирским предназначением. в национальной религии - кто принадлежит к данному народу, тот и по своему рождению уже принадлежит к данной религии. вступление в буддизм обусловлено не рождением, а обращением - решением жить согласно истинам, провозглашаемым религией. буддисты образуют не народ, а общину, связанную невидимой нитью веры.