6класс нужно написать основные характеристики новгородской республики: особенности: особенности: политические особенности: основные правители.

Японцы считали, что их император происходит по прямой линии от богини солнца Аматэрасу и сам обладает божественностью. В отличие от китайского императора, он мог не бояться низложения восставшим народом, если дела в стране шли худо, — богов свергать нельзя. Но в силу своей «божественности» японский император не вмешивался в дела правления. От его имени правили другие. С XII в. «настоящий» верховный правитель Японии обычно носил титул сегуна. В то время как сёгун вёл все государственные дела, император и его приближённые проводили в столице одну за другой роскошные и изысканные церемонии, ставшие важной частью императорского культа

Объяснение:

На початок 20 та 21 століття початковий етап книговидання на землях України і вивчений, і висвітлений недостатньо. Усвідомити це до експедиції за старовинними виданнями та створення Музею мистецтва давньої української книги в місті Львів. Створенню музею сприяли усвідомлення важливої ролі Львова як центру книжкової культури та діяльність в місті українського та російського друкаря Івана Федорова (Федоровича).

Науковою сенсацією стали привезені з експедиції видання, якраз створені не в друкарні Івана Федоровича і до — років діяльності друкаря в місті Львів. Це дозволило припустити гіпотезу, що центрів першодрукарства на землях України було більше і якісь з них виникли та діяли до друкарні в Онуфріївському монастирі Львова. Відомим центром кириличних видань був польський Краків, де мешкала впливова українська діаспора. Ймовірно, за її ініціативи кириличні видання створив друкар Швайпольт Фіоль (Святополк фіола ?), чи то німець, чи то українець за походженням. До 20 століття зберіглося 79 примірників видань Фіоля, незважаючи на утиски майстра і спалення частини накладу його видань католиками-поляками.

Серед перших видань давньоукраїнською та кириличним шрифтом -

«Осьмогласник» (1491) з дереворитом «Розп'яття»,

«Часословець» (1491),

«Тріодь пісна» (не датована, датується 1490-ми роками)

«Тріодь цвітну» (1491)

Але першим виданням кирилицею слід вважати книги друкарні Степана Дропана.

Серед перших українських видань 16 століття —

«Новий тестамент» із мідними замочками, Почаїв, 1511 р.

«Тріодь» у шкіряній оправі, Київ, 1527 р.

«Анфологіон» у шкіряній оправі, Львів, 1542 р

«Служебник», Львів, 1546 р. та інші.

Принагідно це підтверджене і написом на надгробку Івана Федорова (у перекладі І. Крип'якевича): «Іван Федорович, друкар Москвитин, котрий своїм заходом занедбане друкарство обновив, умер у Львові. Друкар книг перед тим невидимих…», тобто Іван Федоров відновив книговидання, пред тим занедбане у Львові.

Розвиток освіти в Україні у XVIII ст.

У другій половині XVIII ст. культурний розвиток українського народу значно активізувалися, власне XVIII ст. стало періодом великого культурного піднесення, у суспільстві почався природний процес формування культурних блоків

В Україн гається відносно високий порівняно з Росією рівень письменності. У багатьох селах функціонують школи, де навчаються діти старшини, козаків і селян. Так, на Слобожанщині була 131 трирічна церковнопарафіяльна школа.

Наука й освіта вищого рівня зосередились у Київській колегії (з 1701 р. — Академія). Києво-Могилянська академія була першим і найкращим за значенням вищим навчальним закладом України. В її стінах здобували освіту українські діти і діти слов'янських народів. Студенти Академії продовжували навчання, що було нормою, у провідних європейських навчальних закладах. З неї вийшло чимало талановитих і обдарованих державних діячів, науковців, письменників і митців: Ш. Прокопович, Г. Сковорода, М. Березовський, Д. Бортнянський, І. Григорович-Барський, Н. Згурський, О. Шумлянський та ін. Академія мала велику бібліотеку, яка наприкінці XVIII ст. налічувала близько 10 тисяч томів з різних галузей знань на всіх європейських мовах, якими вільно володіли студенти.