Сочинение на тему: сражения японии и сша, или франция германия, 30 .

Марнское сражение — крупное сражение между немецкими и англо-французскими войсками, состоявшееся 5—12 сентября 1914 г. на реке Марна в ходе Первой мировой войны, закончившееся поражением немецкой армии. В результате битвы был сорван стратегический план наступления немецкой армии, ориентированный на быструю победу на Западном фронте и вывод Франции из войны.

1.Война за испанское наследие

Хронологические рамки- 27 мая 1701 - 7 декабря 1711

Враждебные стороны:Бурбоны, королевская династия Франции, и австрийские Габсбурги.

Причины:Пресечение династии Габсбургов в Испании

Итоги:Победа Франции и ее союзников

2.Северная война

Хронологические рамки-22 февраля 1700 г. по 10 сентября 1721

Враждебные стороны:между Швецией и коалицией североевропейских государств

Причины:Поводом к развязыванию войны против Швеции послужил холодный приём, оказанный Петру Первому шведами во время визита Великого посольства в Риге

Итоги:Поражение Швеции.

3.Семилетняя война

Хронологические рамки- 1756 - 1763 гг.

Враждебные стороны: Россия, Австрия и Франция, с другой – Пруссия, Великобритания (в унии с Ганновером) и Португалия

Причины:Постоянная конкуренция между Англией и Францией, особенно за обладание индийскими и американскими колониями, обострившаяся в 1755 году;

Стремление Пруссии захватить новые территории и существенно воздействовать на европейскую политику;

Желание Австрии вернуть утраченную в войне Силезию;

Недовольство России возросшим влиянием Пруссии и желание завладеть восточной частью прусских земель;

Жажда Швеции отобрать у Пруссии Померанию.

Итоги:Война была окончена из-за истощения военных ресурсов у обеих союзных армий, но перевес оказался на стороне англо-прусской коалиции.

Объяснение:Дунайська або балканська міграційна теорія: Дунаю почався процес розселення слов'ян, тобто слов'яни не були споконвічними жителями своєї землі, мова йде про їх міграції.

Скіфо-сарматська міграційна теорія: предки слов'ян з Передньої Азії вздовж Чорноморського узбережжя і осіли як "скіфи", "сармати", "алани" і "роксалани". Поступово слов'яни з середнього Причорномор'я розселилися на захід і південний захід.

Скіфо-Балтійська міграційна теорія: попередницею слов'ян була група племен іранського походження. Пізніше ця група асимілювалася з жили далі на північ предками слов'яно-балтійців і дала початок слов'янам десь в берегах Балтійського моря, звідки слов'яни і розселилися.

Прибалтійська міграційна теорія: першою прабатьківщиною слов'ян був басейн Західної Двіни і нижнього Німану в Прибалтиці. Звідси слов'яни, прийнявши ім'я вендів ( від кельтів на нижню Віслу, звідки тільки що перед ними пішли в Причорномор'я готи (рубіж II – II ст.). Отже, тут (Нижня Вісла) була друга прабатьківщина слов'ян. Нарешті, коли готи пішли з Причорномор'я, частина слов'ян, а саме східна і Південна гілки, рушила на схід і південь в Причорномор'ї і утворила тут племена східних і південних слов'ян.

Сучасна наука: передісторія східних слов'ян своїм корінням сягає в глибоку давнину. Їх далекі предки існували ще до того, як склалася слов'янська спільність. Саме вони, окремі предки протославян, в результаті свого культурного зближення дали слов'янство. І коріння цього процесу археологами з III тис. До н. е.