Любой архитектор средневековья в 14-16 веках.

Під контроль держави були поставлені ремесло і торгівля. При Юстиніані I посилився податковий гніт. Жорстоко переслідувалися єретики. Юстиніан I стимулював грандіозне будівництво: споруджувалися військові укріплення для оборони від вторгнень варварів, відбудовувалися міста, в яких споруджувалися палаци і храми (у Константинополі був побудований храм святої Софії). Юстиніан I проводив широку завойовницьку політику: у варварів були відвойовані захоплені ними області Західної Римської імперії (у 533-534 Північна Африка, Сардинія, Корсика - у вандалів, в 535-555 Апеннінський півострів і Сицилія - у остготів, в 554 південно-східна частина Піренейського півострова - у вестготів); на цих землях відновлювалися рабовласницькі відносини. На сході візантійські і війська вели війни з Іраном (527-532, 540-561), на півночі відбили натиск слов'ян. У різних районах імперії (особливо в землях, приєднаних до Візантії при Юстиніані I) спалахували проти влади імператора народні повстання (у 529-530 повстання самаритян в Палестині, в 532 "Ніка" в Константинополі, в 536-548 поширився революційних рух в Північній Африці, очолений Стотзой, народно-визвольний, рух в Італії під керівництвом Тотіли).Юстиніан все своє життя служив великій ідеї Римської імперії і приніс їй в жертву все, що мав, і навіть те, чого не мав. Імперія заплатила дорогу ціну за втілення в життя великих ідей імператора. До кінця його царювання ресурси імперії були вкрай виснажені. Отже, при всіх блискучих успіхах його правління, врешті-решт імперії крах був неминучий. Юстиніан I народився близько 482 або 483 рр. , в м. Таурісий (Верхня Македонія), помер 14. 11. 565, в м. Константинополі, імператор Візантії (Східної Римської імперії) з 527. Юстиніан походив з селянської родини. Здобув освіту завдяки своєму дядьку - імператору Юстину I; будучи наближеним їм до імператорського двору, здійснював великий вплив на державні справи. Вступивши на престол, прагнув відновити Римську імперію в її колишніх межах, її минулу велич. Юстиніан I спирався на середн землевласників і рабовласників, шукав підтримку у православної церкви; прагнув обмежити домагання сенаторської аристократії. Велику роль в державній політиці відігравала дружина імператора Феодора. У правління Юстиніана I було проведене кодифікування римського. В цілому його законотворча діяльність була спрямована на встановлення необмеженої влади імператора, на зміцнення рабовласництва, захист права власності. Централізації держави сприяли реформи Юстиніана I. Протягом 535-536 рр. - були укрупнені адміністративні округи, в руках їх правителів зосереджена цивільна і воєнна влада, впорядковані і посилені державний апарат, армія.

1 вариант

1. Следующим царём после смерти Ивана Грозного стал - Федор Иванович

2. Год учреждения патриаршества в России:
в) 1589 г.

3. Последним из Рюриковичей, правивших Россией, был:
б) Фёдор Иванович 

4. Начало XVII в. историки называют:
б) Смутным временем; 

5. После смерти Фёдора Ивановича впервые в истории России был избран на престол Земским собором:
б) Борис Годунов в 1598 г.

6. Начало XVII в. для русского государства было тяжелым. Это связано:
д) верны все ответы

7. Укажите временной период правления Лжедмитрия I:
а) 1605—1606 гг.;

8. Почему Василия Шуйского прозвали «боярским царём»?

 за его происхождение из боярского рода,а также за его поддержу боярами.

9. Место, где войска И. Болотникова устроили лагерь:
а) Тушино; 

10. Василий Шуйский за против Лжедмитрия II обратился:
а) к Швеции;

11. Прозвище «Тушинский вор» относится:
а) к Лжедмитрию I;

12. «Семибоярщина» — это:
б) правительство России с 1610 г.;

13. Укажите причину неудач первого ополчения:
 г) верны все ответы.

14. С именами Д. Пожарского и К. Минина связано:
б) второе ополчение;

15. Руководитель штурма Китай-города и Кремля в 1612 году:

а) князь Д. Трубецкой; 

2 вариант

1. Годы правления Фёдора Ивановича - …1584-1598

2. Историки относят к Смутному времени ... годы: 

 б)1598-1613 

3. 1 июня 1605 Москва присягнула: 
 г) Лжедмитрию I

4. Борис Годунов занял московский престол на основании: 
 г) Постановления Земского собора.

5. Лжедмитрий I предпринял попытку захватить русский престол. Его поддержали:

а) Речь Посполитая;  в) католическая церковь.

6. Розыск беглых крестьян и возвращение их феодалам получил название: 
г)Урочные лета

7. Соотнесите личности и события (цифра с буквой):

1. Иван Болотников. -в) предводитель крестьянского восстания 

2. Лжедмитрий I- а) претензии на русский престол;

3. Дмитрий Пожарский- б) руководитель второго ополчения;

4. Борис Годунов г) первый царь, избранный на престол Земским собором.

8. Руководитель крестьянского восстания 1606—1607 г.:

 б) И. Болотников; 

9. Условия, на которых шведский король согласился Василию Шуйскому в борьбе против Лжедмитрия II:

б) вернуть себе балтийские земли;

10. Год образования Тушинского лагеря при Лжедмитрии II:
 в) 1608 г.

11. После отречения Василия Шуйского от престола власть оказалась в руках:
 б) «Семибоярщины»;

12. С именами: П. Ляпунова, Д.Т. Трубецкого, И.М. Заруцкого связаны:
а) Первое ополчение 

13. Укажите, какую цель преследовало второе ополчение:

а) освобождение Москвы и создание нового русского правительства;

14. В 1613 г. Земский собор избрал на престол Михаила Романова. Укажите, чем определился его выбор:_

б) «Миша де Романов молод, умом не дошел и нам будет поваден» - говорили бояре;

15. Первое народное ополчение для борьбы с польскими интервентами было сформировано:
а) в Рязани

В конце сентября – начале октября 1941 г. на­чалась немецкая операция “Тайфун”, нацеленная на взятие Москвы. Первая линия советской обороны была прорвана на центральном на­правлении 5-6 октября. Пали Брянск и Вязьма. Вторая линия под Мо­жайском на несколько дней задержала германское наступление. 10 ок­тября командующим Западным фронтом бьш назначен Г.К. Жуков. 19 октября в столице было введено осадное положение. В кровопролитных боях Красная Армия сумела остановить противника – закончился ок­тябрьский этап гитлеровского наступления на Москву. Трехнедельная передышка была использована Советским командова­нием для укрепления обороны столицы, мобилизации населения в опол­чение, накапливания военной техники и, в первую очередь, авиации. 6 ноября было проведено торжественное заседание Московского совета депутатов трудящихся, посвященное годовщине Октябрьской револю­ции. 7 ноября на Красной площади состоялся традиционный парад час­тей Московского гарнизона. Впервые в нем участвовали и другие воин­ские части, в том числе ополченцы, уходившие прямо с парада на фронт. Эти мероприятия патриотическому подъему на­рода, укреплению его веры в победу