Відповідь:
Територіальний поділ та місцева адміністрація українських земель у складі Великого князівства Литовського, Королівства Польського та Речі Посполитої не були сталими і за 300 років (з 1340 до 1648 pp.) кілька разів змінювалися. Тривалий час зберігалися старі адміністративні одиниці - князівства, уділи, волості та верви. Першою їх ліквідувала Польща в Галичині (1434 p.), а потім і Литва - 1471 р. ліквідовано останнє Київське князівство, запроваджена воєводська система, яка остаточно закріпилася Люблінською унією 1569 р. Саме після неї склалася така адміністративна структура з відповідною місцевою адміністрацією.
Найбільшою адміністративною одиницею вважалося воєводство на чолі з воєводою, якого призначав князь (король). Йому належала військова, виконавча та судова влада у воєводстві, він очолював місцеву адміністрацію - уряд. Заступниками воєводи були каштеляни та старости. Всього на території сучасної України у різні роки існувало повністю або частково 7 воєводств: Руське (1434 p.), Подільське (1434 р.), Белзьке (1462 p.), Київське (1471 p.), Брацлавське (1566 р.), Волинське (1566 р.) та Чернігівське (1635 p.). Воєводства поділялися на різну кількість noвimiв, на чолі з повітовим старостою, тому іноді вони і називалися староства. Руське воєводство поділялося не на повіти, а на землі. Центральний повіт воєводства очолював каштелян - комендант.
ответ:ответ: Наслідки Кревської унії.
• унія викликала опір литовського боярства, підтриманого частиною руської знаті, очолив боротьбу князь Вітовт. Два останні пункти державно-політичного союзу фактично не були втілені у життя. У 1392 р. він був визнаний довічним правителем Великого князівства Литовського (князював до 1430 р.);
• початок роздачі українських земель польським феодалам, поширення католицизму
• у 1434 р. Польща із земель Галичини створила Руське воєводство, тоді ж до Польщі було приєднано західне Поділля і створене Подільське воєводство, існувало також Белзьке воєводство;
• 15 липня 1410 р. відбулася вирішальна битва військ Тевтонського ордену з об’єднаною польсько-литовською армією, у складі якої було чимало українських і білоруських вояків. Німецькі лицарі були розгромлені, згодом вони навіть визнали васальну залежність від Польщі.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
В 1911 году Макдональд стал формальным председателем Лейбористской партии, но пробыл на этом посту недолго. 5 августа 1914 года, вскроре после начала Первой мировой войны и на следующий день после вступления Великобритании в войну, пацифист Макдональд уступил своё место Артуру Хендерсону. Макдональд за время войны утратил прежнюю популярность, и в 1918 году даже не был переизбран в Палату общин от своего округа. На чрезвычайно успешных для лейбористов выборах 1922 года (количество поданных за кандидатов партии голосов выросло почти вдвое, а количество мест в Палате общин — почти в 3 раза) Макдональд был избран от одного из промышленных округов Уэльса. В том же году Макдональд стал полноправным лидером лейбористов и вёл их на до выборах 1923 года. На них партия ещё больше укрепила свои позиции и впервые в истории получила возможность сформировать правительство. 22 января 1924 года Макдональд стал первым премьер-министром Великобритании от лейбористов.
Под руководством Макдональда был окончательно установлен порядок выплаты Германией репараций странам-победителям. В августе 1924 года в Лондоне состоялась конференция, на которой было положено начало плану Дауэса. Макдональд также сыграл важную роль в урегулировании Рурского конфликта, связанного с оккупацией Рурской области Францией и Бельгией. Кроме того, его правительство признало СССР — соответствующая нота была направлена уже 1 февраля 1924 года [1]. В области внутренней политики важным достижением лейбористов стало принятие закона о поощрении строительства местными властями жилья для низкоквалифицированных рабочих, благодаря чему в Великобритании было улучшено положение с жильём.
Правительство Макдональда было вынуждено уйти в отставку из-за распространившихся после дела Кэмпбелла (en) обвинений в покровительстве лейбористов левым радикалам. Объединившиеся против лейбористов либералы и консерваторы располагали бо́льшим числом депутатских мест в Палате общин, что привело к невозможности дальнейшего существования правительства. Кроме того, 25 октября (за 4 дня до выборов) в печати появилось «Письмо Зиновьева» (как было установлено позже, оно являлось фальсификацией) , в котором содержался призыв к ведению подрывной работы в армии и флоте. Письмо стало одним из важным факторов уменьшения парламентской фракции лейбористов со 191 места до 151 на до выборах 29 октября и формирования консервативного правительства Стэнли Болдуина. В то же время, за лейбористов на этих выборах было подано на миллион голосов больше, но из-за существования в Великобритании мажоритарной избирательной системы это увеличение не принесло лейбористам никакой выгоды.