Информацию по теме римская империя и её заваевания

Траян раздвинул пределы империи на север, где была завоевана и колонизована Дакия, от Карпат до Днестра, и на восток, где были образованы четыре провинции: Армения (малая — верховья Евфрата), Месопотамия (низовья Евфрата), Ассирия(область Тигра) и Аравия (на юго-восток от Палестины). Это было сделано не столько с завоевательными целями, сколько для того, чтобы отодвинуть от империи грозившие ей постоянным вторжением варварские племена и кочевников пустыни. 

Відповідь:

Столипінська реформа (Столипінська аграрна реформа) — низка законодавчих актів, написаних задля перерозподілу селянської земельної площі в Російській імперії та задля підвищення продуктивності сільського господарства.

Назва походить від одного з її ініціаторів і головного реалізатора — голови Ради Міністрів Петра Столипіна. Столипінська реформа безпосередньо пов'язана з революційними подіями 1905 року та невдачами імперського уряду задовільно розв'язати аграрне питання (див. ЕУ І, стор. 1 042). Основними законодавчими актами реформи були: указ від 9 (22) листопада 1906 року «Про доповнення деяких постанов діючих законів, які стосуються селянського землеволодіння і землекористування» і ухвалений на його підставі Державною Думою закон від 14 (27) червня 1910 року.

За цими законами скасувалися обов'язкові форми земельної общини і кожному селянинові надавалося право вийти з неї й виділити свою землю у повну власність. Він мав також право вимагати виділення землі в одному масиві — «відрубі», до якого міг приєднати свою садибну землю і перенести сюди будівлі, утворюючи т. ч. «хутір». Селяни користувалися до Селянського поземельного банку, який кредитував купівлю землі і допомагав створити хутірні і відрубні (польовий наділ без садиби) господарства.

Останнім актом Столипінської реформи був закон 29. 5. (11. 6.) 1911 про землеустрій, який встановлював порядок праці землевпорядних комісій (губернських, повітових і волосних, створених ще указом від 4(17) березня 1906 . Протягом 1920—1921 в Казахстані (26 % всіх общинників) з 16,9 млн десятин землі (15 % всього общинного землеволодіння).

В Україні процес виходу з громад пішов ще далі, при чому він був нерівномірний, бо общини майже не було на Правобережжі й Полтавщині, натомість вона переважала у степу й на Харківщині. Але й тут общинне землекористування було переважно лише формальним, бо поодинокі господарства користувалися землею на правах подвірного землеволодіння, тобто власником землі вважався весь двір; її, права, не можна було продати, але можна було ділити між спадкоємцями двору.

Пояснення:

В конце 1950-х годов произошёл дипломатический конфликт между КНР и СССР. Пик конфликта пришёлся на 1969 год. Окончанием конфликта считается конец 1980-х. Конфликт сопровождался расколом международного коммунистического движения.

Разоблачения сталинизма на XX съезде КПСС, хрущёвский курс на постепенную либерализацию в экономике при политике мирного сосуществования было сочтено Мао Цзэдуном противоречащим коммунистической идеологии, это также создавало угрозу его влиянию в КПК.

Со стороны СССР знаком недовольства маоистской политикой стал внезапный отзыв всего корпуса советских специалистов, работавших в КНР по программе международного сотрудничества.

Кульминацией конфликта стали пограничные столкновения вокруг острова Даманский на реке Уссури и пограничный конфликт у озера Жаланашколь в районе Джунгарских ворот.

В октябре 1964 года в КНР были успешно проведены испытания ядерного оружия.

Объяснение: