Вчем заключалась вера в переселение душ.в индии

Люди в Древней Индии верили, что человеческая душа переходит после смерти в другое тело. Если человеком соблюдались правила и законы, он не занимался воровством и убийствами, то потом его душа должна попасть в рай или попадала в тело жреца. Но если человек был грешником, то его душа переходила в тело неприкасаемого или он становился животным или травой. Поведение человека определяло его судьбу.

возросшую мощь красной армии ленин стремился использовать для ускорения победы мировой революции. для прорыва в европу необходимо было пройти через территорию польши. однако в польше это тоже понимали и нанесли удар. во главе польского правительства стоял юзеф пилсудский. он воспользовался соглашением с украинским правительством симона  петлюрыи начал наступление на украинской территории. в мае 1920 г. поляки вошли в киев. однако к тому времени большевики, расправившись со всеми основными врагами, располагали большой армией, закалившейся в ходе боев гражданской войны. против польши были стянуты значительные силы. киев и другие украинские территории были освобождены. наступление продолжилось на территории польши. красной армии удалось дойти до варшавы, однако расчеты на поддержку польского пролетариата не оправдались. напротив, перед лицом угрозы национальной независимости польский народ сплотился и нанес красной армии сокрушительный удар. по итогам войны не только польские территории, но и западная украина и белоруссия перешли к польше.

последним оплотом белых оставался крым. врангель проводил взвешенную внутреннюю политику, стремясь учесть ошибки белого движения. в ее центре была земельная реформа, закреплявшая землю за ее фактическим владельцем. но было уже поздно. в ноябре 1920 г. красная армия захватила крым. белое движение было окончательно разгромлено.

подробнее - на -

«русалка дністровая» — український альманах, який видавала «руська трійця» 1837 р. в будимі (тепер будапешт). своїм змістом, мовою і навіть новою абеткою альманах рішуче заперечував анахронічні літературні традиції, культивовані до того в галичині, став подією в духовному житті освічених українців. «русалка дністровая» об'єктивно викривала політику денаціоналізації західноукраїнського населення, ігнорування та приниження історичних і культурних традицій усього українського народу. намагаючись піднести національну гідність своїх краян, м. шашкевич, я. головацький, і. вагилевич наголошували на історичній, культурній і мовній єдності мільйонів українців, роз'єднаних кордонами двох реакційних імперій. композиційно альманах складається з чотирьох розділів: «пісні народні», «складання», «переводи», «старина». отже, упорядники звернули увагу на найістотніші питання в розвитку національної літератури — її зв'язки з фольклором, із словесністю інших народів, з художнім досвідом минулого. розділ «складання» містив десять оригінальних творів упорядників альманаху. серед них — громадянський вірш «згадка», «погоня», ліричні поезії «розпука», «веснівка», «туга за милою», «сумрак вечірній» і казка «олена» м. шашкевича, «мадей» та «жулин і калина» і. вагилевича, поезія «два віночки» я. головацького. в альманасі принципово порушувалося й заплутане для галичан питання про шляхи розвитку української літературної мови. звернувшись до народного мовлення, орієнтуючись на багатство й красу мови усної поезії, діячі «руської трійці» вказали своїм сучасникам єдино правильний шлях у розв'язанні мовної проблеми. вони рішуче виступили за цивільну азбуку, що вже слугувала літературам східнослов'янських народів. «русалка дністровая» задокументувала початок становлення нової літератури в галичині. якщо досі тут культивувалися жанри «високої» поезії, представлені псевдопафосними панегіриками та на честь давньоруських князів і сучасних авторам митрополитів, якщо в тих запізнілих епігонсько-провінційних наслідуваннях іншомовної класицистичної літератури, власне, відбивалися кастові інтереси місцевого духовенства, то альманах розповідав про народ, його духовну творчість, звичаї та обряди, про його героїчну історію. замість мертвечини в альманасі забуяло життя. саме весняною свіжістю захопили ці справжні квіти «червоноруської» музи м. максимовича, а і. франко схарактеризував альманах як явище наскрізь революційне. не випадково складними були спроби видання альманаху, а після того негайний його арешт на довгі десять років.