Чому у січні 1919 р. унhада погодилася на злуку зунр з унр, а в жовтні 1918 р. — ні.

Унаслідок поразки у війні в жовтні 1918 р. Австро-Угорська імперія почала розпадатися. Західні українці опинилися у становищі, подібному до того, в якому перебували їхні співвітчизники на сході після нещодавнього падіння Російської імперії.

18-19 жовтня 1918 р. у Львові відбувся з'їзд політичних і громадських діячів українських земель Австро-Угорщини. Була створена Українська Національна Рада (УНР) , головним чином із депутатів австрійського парламенту та крайових сеймів Галичини і Буковини. Вона ухвалила резолюцію про майбутнє утворення на українських землях, що входили до складу Австро-Угорської імперії, Української держави. Йшлося, отже, про об'єднання всіх західноукраїнських земель. Група членів УНР 31 жовтня 1918 р. утворила військову організацію на чолі з Д. Вітовським. Уранці 1 листопада 1918 р. вони зайняли Львів. У зверненні до українського населення всієї Галичини говорилося про утворення нової Української держави, в якій вся повнота влади належить Українській Національній Раді.

Але в розвиток подій втрутилися поляки. 28 жовтня 1918 р. у Кракові була створена ліквідаційна комісія, котра заявила про намір перебрати владу в Галичині у свої руки. 1 листопада Головний польський штаб наказав військовим частинам, які складалися з поляків, присягнути на вірність Польщі. Ситуація у Львові, де перебували і українські, і польські підрозділи, швидко загострювалась. Між ними сталися зіткнення. Почалися бої. Маючи чисельну перевагу, польські війська розпочали планомірний наступ на українські формування.

За таких умов 9 листопада 1918 р. був сформований уряд - Державний секретаріат на чолі з К. Левицьким - і виданий тимчасовий закон про державну самостійність українських земель колишньої Австро-Угорської імперії, за яким усі вони входили до складу Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) . Президентом новоствореної держави став голова УНР Є. Петрушевич.

Між тим ситуація на західноукраїнських землях залишалася вкрай складною. 20 листопада 1918 р. з Перемишля до Львова прибуло шість польських військових ешелонів. Наступного дня поляки перейшли у наступ. Українське командування вимушене було залишити місто. Уряд ЗУНР переїхав до Тернополя, а пізніше до Станіславова. Не кращим було становище в Буковині, де українці 3 листопада 1918 р. на всенародному вічі у Чернівцях заявили про возз'єднання з Україною. На заваді постала Румунія, війська якої 6 листопада окупували Буковину.

В січні 1919 р. перша сесія Української Національної Ради у Станіславові проголосила об'єднання ЗУНР з УНР в єдину державу.

Ак Орда

Первый этап характеризуется длительной борьбой за освобождение территории Восточного Дешт и Кыпчака из под власти Золотой Орды. Окончательно порвать с зависимостью от Золотой Орды удалось в середине 14 века ханам Ерзену и Мубарак-ходже.

Второй этап- это период усиления Ак Орды при Урус-хане, правившем в 60-70-х гг. 14 века, Ак Орда значительно укрепилась и выступила в качестве объединителя Золотой Орды.

Третий этап- это период борьбы против агрессии правителя Мавераннахра эмира Тимура. На Урус-хане легла основная тяжесть борьбы и защиты Ак Орды от Тимура. В конце 14 - начале 15 веков Ак Орда, как и соседнее государство Монулистан, подверглись неоднократным вторжениям войск эмира.

Объяснение:

АК ОРДА (XIII-XV вв.)

Образование

На территории Восточного Дешт-и-Кыпчака в XIII — начале XV вв. существовало государство — Ак Орда.

Ак Орда — первое крупное государственное образование на местной этнической основе в послемонгольский период на территории Казахстана.

Основатель — Орда Еджен (1226-1280)

По свидетельству Рашид ад-Дина (XIV в.), восточную часть улуса Джучи получил один из старших сыновей Джучи Орда Еджен еще при отце.

По свидетельству Абулгази (XVII в.) эти земли выделены Орда Еджену его младшим братом Бату ханом в середине XIII в.

Объяснение: