Какое значение в жизни людей имели хроники и летописи в средние века?

Объяснение:

Приоритетом национальной политики царской России в 1880-1890гг. было русифицирование национальных окраин страны. Например, после подавления Польского восстания в 1863-64гг. генерал-губернатором Привислинского края уже в 1883-1884гг. был назначен И.В. Гурко, и в его правления Министерство внутренних дел наделило русский язык статусом первого языка - в делопроизводстве, в школах. на вывесках, афишах, об'явлениях и т.д. Преподавание в школах и вузах должно было вестись на русском языке. Был взят на свертывание национальных автономий, происходило постепенное сливание их с близлежащими губерниями, в том числе территориально-административное. В нерусских окраинах страны шла активная пропаганда православия. В губерниях Прибалтики принимались самые активные меры по вытеснению немецкого влияния, активно внедрялся русский язык и культура, отмечались православные праздники, внедрялись русские переселенцы во всех окраинах России.

Створення сім’ї та виховання дітей в давні греки вважали громадянським обов’язком. Неодружені громадяни зазнавали публічної зневаги, їх штрафували за безшлюбність.

Головою сім’ї в Стародавній Греції був чоловік, він мав велику владу. Наприклад, міг розпоряджатися навіть життям своїх дітей. Грецькі жінки вели усамітнений б життя. До жіночої половини будинку могли увійти лише найближчі родичі. Жінки мали право сідати за стіл лише тоді, коли сім’я обідала без гостей. З дому могли вийти лише з дозволу чоловіка для того, щоб відвідати храм, театр або піти в гості до подруг і то лише в супроводі рабинь чи служниць.

Проте дома жінка була повноправною господинею: саме вона вела господарство, розпоряджалася коштами, турбувалася про дітей, наглядала за слугами-рабами. Нерідко жінки в стінах будинку командували чоловіками і від них залежав добробут сім’ї. Чеснотами грецької жінки вважалися скромність, доброта, сором’язливість, порядність, любов до дітей.